Буквосвіт

Спогад

Серце спогадом серпневим,

Стрепенулось серед сну ...

Солодкою судомою стиснулось,

Сполохавши спокусу сховану свою.

Сльоза сповільнено стікає,

Смакуючи солоний слід...

Сумно спомин сповиває,

Своєрідний стук судин.

Сама себе спросоння споглядаю,

Світанок серпня своєрідно снивсь ..

Сподівалася сказати ... Сумнівалась ..

Суть сховала серед  сотні слів.

Самотньо, серця стукіт, слухаю,

Серед спОкою  спочилих струн .

Сонце сходить... Стихають стогони,

Солодких, спраглих схованих  спокус.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше