Сховався Серпень серед саду
Смакує солод синіх слив...
Серпанком сипле срібне сяйво,
Співає соло стишено собі....
Солодкий спогад сон стривожив,
Сміялось серце стукотом стрімким...
Суміш сухоцвітів.... спеки...сонця
Сіно степове... Спинився світ...
Спокуса , сповнена симпатій,
Спіймала сенс серед сотні слів...
Суголоссим серцебиття сяйвом,
Сповнила світлом самотні сни.
Спозаранку соловей співає...
Сходить сонце... Сьогодення спішить...
Сумирно серпень споглядає,
Солодкою спокусою сповиває світ.
Відредаговано: 27.12.2025