Буквосвіт
СІЧЕНЬ
Січень Снігом сипле справно.
Сосни сплять солодким сном .
Співаючи собі , стікає складно,
Серед снігових стежин струмок .
Сонце спить... Сутінки споглядають...
Спокій сьогодення стих...
Сполохані сніжинки слід сховають,
Самотньо створений саньми.
Соловейком Стрибог свище,
Сердите соло серед степу...
Сиру сушу сумно сповиває,
Складаючи свою самопожертву .
Срібним снігом сипле січень...
Село сховалось серед снів...
Солодкий спогад стиха ,
Сумуючи снується сам собі...
Спалахом свіча сміється,
Самовільно ставши свідком.
Спраглої спокуси сподівання,
Сховали сором серед сміху.
Сміливо споживає серце,
Смакуючи солодкий солод слів .
Стосунки сміливіші стали,
Сум'яття сильні скинувши свої.
Спокійним своєрідним співом,
Стукотом судин сплелись серця.
Серенади створені співають
Спонтанним солом своїх струн, сповна.
Січень снігом сипле сміло...
Стекла свіча сльозою.
Світанок.... Сонечко статечно
Сяє світлом сповненим спокоєм.
Відредаговано: 27.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
