Монстрик Буф і чарівна піна

Одного дня Буф вирішив влаштувати велике прибирання у своєму будиночку. Він дістав мило, ганчірку, відро води й почав наводити лад.

— Ох і робота! — зітхнув він, витираючи піт із лоба.

Раптом з відра почала виходити піна… Але не звичайна, а різнокольорова! Вона пузирилася, розросталася й… почала жити своїм життям!

— Ой-йой! Це якась чарівна піна! — вигукнув Буф.

Він спробував її витерти, але піна стрибнула вбік і побігла до лісу!

— Піксі, допоможи! — покликав Буф друга.

Дракончик підлетів і здивовано подивився на пінні кульки, які веселилися, ніби діти на прогулянці.

— Нам треба її зупинити!

Але як? Піна розповзалася, роздувалася й утворювала величезні пухнасті хмари. Вона заповнила всю галявину, а потім почала підкидувати всіх угору, немов батут!

— Це… весело! — засміявся Піксі.

І справді, лісові звірята почали стрибати на пінних купах, катаючись, мов на хмарках.

— Може, не зупиняти її? — усміхнувся Буф.

— Але тоді весь ліс перетвориться на ванну з піною!

Друзі вирішили знайти розгадку у мудрої сови.

— Це магічне мило, яке випадково опинилося у тебе вдома, Буфе, — сказала вона. — Воно створене для веселощів! Але якщо хочеш його зупинити – треба розсмішити піну.

— Розсмішити? Але вона ж і так грається!

— Справжній сміх! Від щирого серця!

Буф і Піксі почали розповідати найсмішніші жарти, танцювати безглузді танці, кривлятися… І раптом піна почала… хихотіти! Вона здригалася від сміху, зменшувалася і зрештою зникла, залишивши по собі лише приємний аромат ванілі.

— Оце так день! — засміявся Буф.

— Наступного разу будь обережнішим із милом! — підморгнув Піксі.

І друзі пішли пити какао, знаючи, що навіть прибиральний день може стати справжньою пригодою!