Будинок, побудований за секунди
Глава 2
Уляна зайшла у кабінет і побачила, що літня жінка сидить за столом.
- Добрий день, Уляно. Я минулого разу не сказала, як мене звуть, зараз скажу, я Тайшіфа. Захистила тебе і твоїх односельчан від зла, єдиною умовою є прожити у цьому будинку рік. Чому ж ти намагаєшся знайти інформацію про мене і Великого? Вона тобі потрібна?
Уляна аж рота відкрила. Звідки Тайшіфа знає про це?
- Для мене дивна уже те, що будинок тут з'явився за лічені секунди. Ми маємо виконувати ваші умови, але нічого про вас не знаємо.
- Тобі й не потрібно знати, ти і твої друзі виконаєте мою умову й будете вільні.
- А що сталося з Микитою?
- У ньому поселилося зло, тому він утік. Він сам у всьому винний. Іди й живи тут, насолоджуйся життям у прекрасному будинку. Шукати інформацію не раджу.
Після цього Тайшіфа наче у повітрі розстанула. Уляна вийшла із кабінету, вона вирішила, що припинить пошуки, але тимчасово. Дівчина вирішила все ж таки прочитати ту книгу.
Дівчина зайшла у кімнату й за вікном побачила Великого, за мить він зник, а Уляна знайшла на підлозі медальйон і аркуш паперу. Спершу вона відкрила медальйон і побачила Великого з одного боку, а якусь жінку з іншого. А на аркуші паперу написано: " Прочитай восьмий розділ, він починається на двадцять першій сторінці, а закінчується на тридцять першій".
Відредаговано: 10.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
