ГЛАВА 3

     Арт.

    Ну що ж, треба зізнатися, втерся! Цей білявий покемон зарядився кавою, окрутнувся на одній нозі і вже через півгодини щез з горизонту. Але пішла вона не через мої дії, не тому, що перебування вдома стало нестерпним через гамін, який я влаштував, а тому, що бл@ть їй було кудись треба!

    Десь підсвідомо розумію, що вона вдвічі менша у вазі та беззахисна, немов те жовте курча перед пащекою стафа, та в мені наче демон прокидається коли дивлюся на неї.

    Перспектива така собі мати її за сусідку, та ще й бачити з дня у день. Тож незворотній процес позбутися міс “рожева піжама” будь-якою ціною вже запущено…

    Присів на щойно відремонтовану лавку, та витер піт з лоба.

    Трясця! 

   Як же ж хочеться палити! 

   “Де твоя сила волі!”, - подумки дав собі протверезного ляпаса.

   Ну то хоч кави тоді. Точно! Хочу кави! 

   І знову грьобана асоціація з її темними, наче кава очима. 

   А дівка нівроку така! При ранковому світлі встиг значно краще роздивитися. Довге русяве волосся, губи бантиком  і пронизливий погляд з під густих брів. Хоча точно не в моєму смаку! Чоловіки мене напевно зрозуміють, люблю інколи взяти пристрасно, намотавши волосся на кулак, а не боятися зайвий раз поворухнутися у ліжку, щоб не зламати її ненароком…

   Поплівся на кухню, відкрив шухляду і лише тоді нагадався, що кава закінчилася ще тиждень тому. Зате бухло відучора лишилось. Це зважаючи на те, що майже не вживаю. Треба кудись прибрати, щоб не заважало до наступної вечірки…

   Тепер вже точно хочу кави. Те саме відчуття коли найбільше кортить того, що не можеш отримати тут і зараз.

   Якщо не помиляюся то за рогом є кав'ярня, брав собі там американо декілька раз, нічого таке, міцне, бадьорить. 

   Підхопив круглі окуляри, зав’язав нашвидкоруч на потилиці хвіст й почимчикував бадьорим кроком. Благо тут поряд. На зворотньому шляху завітаю у супермаркет та затарюся продуктами хоча б на тиждень. 

   Вибрав найліпший столик на літньому майданчику й зручно вмостився, відкинувшись на спинку стільця, який якщо вже бути відвертим трішки замалий для моєї дупи. Тут що все розраховано на карликів? 

   А ось і молода офіціянтка, не забарилася…

- Привіт, кралечко! Зроби хутенько дві порції американо в одну склянку. - Замовив, розуміючи, що однієї порції буде замало, щоб розплющити обидва ока. 

- Звичайно! Каву м’якішу, міцнішу, з цукром чи без? 

- Міцнішу без цукру! - Відповів проводжаючи дівчину поглядом. 

    Ммм. Спокуслива така, з пружними сідницями. Навіть окуляри стягнув з перенісся й закусив дужку, коли уява вже малювала оголену жіночу постать… Пф-ф. Що це я все до рота тягну? Тху-тьху-тьху…Скільки в мене вже не було жінки? Місяць, більше? З того моменту коли повернувся до України. 

     Аліна.

    Поправила білосніжний фартушок, посміхнулася у відповідь на підморгування симпатичного барісти, котрий готував каву. 

- Алічко! Будь ласка віднеси каву за центральний столик надворі. Мій малий шибеник телефонує, напевно вже щось накоїв! Маю відповісти! - Попросила Марічка, друга офіціянтка.  

- Чому ні, легко! - Відповіла. Все одно огинаюся без діла, відвідувачів у цей час ще досить мало. Поставила на підніс горнятко з кавою, а саме подвійним американо. Це ж кому таку дозу треба? 

     Випурхнула надвір і завмерла на півдорозі. Але вчасно взяла себе в руки й таки донесла напій до “любого сусіда”. Не просто донесла, а й обережно поставила на стіл. Пощастило йому! Але акція розповсюджується тільки на сьогодні!

- Сама зробила? - Монстр підніс каву до носа й підозріло принюхався, вдихаючи аромат.

- Ні! Якби я то Ваша кава була б з пінкою і тонким мигдалевим ароматом! - Процідила. Цікаво чи він зрозумів мій натяк на ціаністий калій?

- Пурген, зміїна отрута, плюнула? 

- Не входить у рецептуру, виключно за побажанням клієнта!

    Все ж таки зважився та відпив. Сміливий! Розвернулася на п’ятках і швиденько замельтешила звідти. От з Марічкою хай і розраховується!

    Досить з мене вже й того, що тепер цей Конан-варвар знає де і ким я працюю…

_____________

Хто кого у цьому двобої на Вашу думку?