Після тривалої паузи, Діма зізнався:
- Ти співала в чоловічому туалеті в закусочній. Я той самий чоловік, який в той момент там знаходився. Ти ще повернула мені мої гроші, що випали з кишені.
- І давно ти знаєш? – здивувалася Даша.
– З самої зустрічі біля машини мого сина.
- Біс! Я й уявити собі не могла! Але чому ти нічого не сказав?! Адже я була в уніформі та кепі, не думала, що ти можеш мене пригадати.
- А хіба імбецильна форма здатна приховати твою красу?! Мені здається, що я закохався у тебе в ту ж мить, - несподівано навіть для самого себе сказав Діма, опустивши погляд.
Даша спробувала продовжити рух, але ноги на педалях не слухалися її і відбивали нервову чечітку.
Невластива чоловікові ніяковість, раптово змінилась роздратуванням:
- Лише не лицемір, коли відповідатимеш на моє питання, - Діма розвернув корпус тіла, втупившись на дівчину: - Ти теж мене впізнала при нашій зустрічі? Вірно?
Даша кинула марні спроби впоратися з автомобілем і відповіла, відчуваючи, що червоніє: - Вірно.
- Тоді поясни - це щось міняє в наших стосунках?
- Крім того, що мені соромно – нічого.
- Як можна соромитися свого таланту? – цього разу ласкаво уточнив чоловік і накрив її руку, що намертво прилипнула до важеля коробки передач, своєю.
- Талант тут ні до чого. Я соромлюся ситуації.
«Котячі очі» наповнювалися сльозами.
«Ох, знала б ти Дарина, що існує й інша ситуація, не менш компрометуюча для нас двох», - роздумував про себе Діма. А вголос сказав, довго підбираючи зменшувально-пестливе слово, яким би хотів її назвати:
- Поїхали, мала, додому. Тобі потрібно відпочити перед іспитом.
- Але… - знову спробувала запротестувати Даша, хоч і розуміла, наскільки вона знесилена.
- Я ж бачу, як тобі сподобалося управляти машиною. Тому ти зберешся, підеш і складеш завтра свій іспит по водінню «на відмінно»!
І побачивши по її виразу обличчя, що дівчина з ним згодна, продовжив:
- А ввечері ми відправимося з тобою до ресторану та відзначимо перемогу! Нагодую тебе від душі!
- Хочу до стейк-хаусу! Де багато м'яса! – не дивлячись на втому, видавила з себе посмішку Даша.
- Як скажеш! – усміхнувся у відповідь чоловік і скомандував: - А тепер вези свою дупу додому, хутко!
Дівчина вичавила зчеплення, і, двигун затихнув. Так повторилося кілька разів.
- Не прибирай ліву ногу і плавно підгазовуй правою, - підказував Діма.
- Може, ти сам сядеш за кермо? – з надією в голосі, простогнала Дарина.
- Якщо я пересяду, то позбавлю себе можливості споглядати, як ти завтра поїдаєш величезний шматок соковитого м'яса! Бо якщо провалиш іспит – жодного стейк-хаусу не буде! У Дарини навіть в животі забурчало після його слів.
- Гаразд-гаразд. Зараз поїдемо, - здалася вона і вичавила зчеплення.
Біля будинку дівчина зачепила краєчком пасажирських дверей забір, через що пролунав неприємний скрегіт по металу. Чоловік лише поблажливо відмітив, що тепер потрібне рихтування кузову. З гаражем Даша впоралася без зауважень, попрощалася з Дімою та відправилася додому відпочивати.
***
- Ну що здала?! – пролунав в телефонній трубці голос Жені.
Відразу після іспиту, дівчина подзвонила батькам і обрадувала їх. А тепер розмовляла з подругою, з якою просто зобов'язана була поділитися гарною новиною:
- Здала!
- Так ми сьогодні гуляємо?! – торжествуючим тоном відмітила Женя.
- Боюся, не вийде – у мене сьогодні ввечері побачення, - відмовлялася Даша.
- Клас! З Артемом?! – вигукнула подруга і вичікувально засопіла в трубку.
Ну як сказати кращій подрузі і напарникові, що у тебе побачення не з молодою людиною, а з його батьком? Невже вона, Даша, цього соромиться?
- Ні. Потім розповім, - скоромовкою випалила дівчина.
- Чуєш, Володимирова - доведеться тобі відмінити побачення! Невже ти хочеш відбитися від колективу?! Мало того, що сьогодні репетиція в закусочній. З нашою Церберман, яку ми всі обожнюємо. З приводу майбутнього корпоративу, на якому тобі, до речі, теж виступати. Хіба ти забула? А після ми йдемо співати в караоке! Чи ти думаєш, що можеш так легко від нас відбутися? Пішла у відпустку, нікому нічого не сказала! Так не піде! Половина працівників кухні дивуються, де ти пропала?! Жека та Коля постійно про тебе запитують! – Женя відсапалася і продовжила: - Якщо тебе сьогодні не буде з нами – я ображуся!
- Добре, я буду, - здалася під натиском подруги Даша.
Потім їй довелося передзвонити Дмитру, змалювати ситуацію і відкласти вечерю. Навіть якщо чоловіка ця обставина і розладнала, то на інтонації його голосу це ніяк не відбилося, відповідав він спокійно і вкрадливо. Не дивлячись на те, що був чимось зайнятий.
Поки Даша збиралася на репетицію - дух діда перебував в прострації – в прямому і переносному сенсі. Він як і раніше вивчав комп'ютерні технології, літаючи по повітрю з лептопом.
- Чого лише немає в цьому даркнеті! – обурювався він.
- Що-що?! – перепитала дівчина, виваливши на ліжко оберемок одягу. Вона ніяк не могла визначитися, що ж їй надіти, щоб після репетиції, не повертаючись додому, відразу відправиться разом з колегами в караоке.
- Ну, даркнет – приватна інтернет мережа з «підпільним» спілкуванням і технологіями, - пояснив привид, роздивляючись екран, що світиться. Даша вже звикла до того, що він «всюди» і не соромлячись, займалася своїми справами. Все-рівно він був «прикований» до ноуту, як одержимий.
#11275 в Любовні романи
#4435 в Сучасний любовний роман
#2014 в Містика/Жахи
Відредаговано: 21.02.2020