Розділ ХVІІІ. 1

Цей вечір сколихнув у ній спогади.

  Десять років тому. Їй двадцять п’ять, йому – двадцять три. Вони не помічають різниці у віці, різниці у вірі, різниці в своїх країнах, мовах. Вони щасливі. Аліна навчає його української, бо ж її мати родом зі Львова і навчила її цієї чудової мови. Алі навчає її турецької. Спілкуються російською. Вона з Лиману, там – російська. Одеса і російська – це також  закономірно. Це  через кілька років російська стане під велике питання. Намагатимуться перейти на українську понівечена російськими ракетами Одеса, сплюндрований двома російськими окупаціями Лиман.

  Це був їх передостанній рік навчання в Одеському міжнародному гуманітарному університеті на факультеті менеджменту, готельно-ресторанної справи та туризму. Вони зустрічалися давно і мріяли про спільну дорогу, про спільний бізнес. Але батьки, а потім і саме життя внесли свої корективи. А поки що…

   У їхньому щасливому 2012 році , вони обирають місце для відпочинку, місцевість якнайдалі від усіх, якнайтихіше і найвідлюдькуватіше . Острів Тузла . Крихітна частинка України біля кримського півострова. Чому Тузла? А ще й тому, що Алі у своїй Туреччині, про яку так любить розповідати, живе з батьками саме у тому районі Стамбула, що є його південним узбережжям і великим портом на березі Мармурового моря і називається також Тузла.

  Вони були особливо щасливі тим літом. На острові населення можна було перерахувати на пальцях, їхню пару полюбили зразу всі на турбазі «Два моря». Він чорноволосий і засмаглий, високий з виразними чорними очима, вона – пряма протилежність, ніжна, витончена, біловолоса зі своїми великими смарагдовими очима. Їх помітили відразу і всіляко підтримували їхні стосунки: поглядом, добрим словом, вчинками. Їх не обтяжували роботою, давали можливість більше відпочивати на березі коси, на її ніжному білому пісочку. Серед цієї піщаної пустелі Алі знаходив десь, прості і такі дорогі її серцю, квіти. Вони обійшли весь цей крихітний клаптик суші не один раз. Не раз зустрічали художників, які використовували цей пленер для замальовки пейзажів острова.  Ласкаве море, лагідне сонечко, дивовижна симфонія місячної ночі у мрійливому похлюпуванні хвиль двох морів… Це було літо щастя, надії і мрій. Було…

  Але життя має властивість продовжуватись в тому чи іншому вимірі.