Розділ VІІІ

Того ж вечора вони вирушили в дорогу. Тетяна запасла їх ліками, деяким одягом. Це була дуже важка подорож. Дорогою їм трапився покинутий автомобіль. І нічого дивного в цьому хаосі не було. Але це було ненадовго, бо вони незабаром його покинули також. Під зливою розривів вони блукали полями, посадками і лісами. Вересневі холодні ночі забирали останні сили, побите тіло Аліни знесилювалося дуже швидко. Їм здавалося, що вони пройшли пів світу, а насправді змогли добратися до якогось найближчого села. Це і так було великим щастям, що не потрапили нікому у руки! На краю села була самітня хатина і Борис уже на руках поніс туди Аліну. Але не доніс… Раптовий спалах засліпив очі і роздер слух …Борис упав і накрив собою сестру.

  Вони лежали  так довго. Не ворушилися. Аж до тих пір, поки Аліна не відчула у себе на шиї теплий липкий струмок…Що це? Розплющила очі, біля її обличчя калюжа крові. Від страшної здогадки втратила свідомість.

  Прийшла до тями уже в хатині. Вона лежала на ліжку. А поруч на широкій лаві лежав брат.

- Що тут трапилося?, - запитав чоловік, який тільки-но зайшов у кімнату.

- Ми знайшли оцих двох молодят, подивись, яка вона страшна. Хлопчина накрив її собою під час вибуху, тому все дісталося йому.

- Гаразд, я беру їх з собою. Завезу нашим, може врятують. Документи якісь є?

- Є, вони місцеві, з Лиману. Видно дісталось їм несолодко. Брат і сестра.

    Чоловік передивився документи. Подумав, що  прізвище якесь знайоме. А потім згадав. А потім інший ланцюжок людей і відновлення інформації. Але , ні Аліна, ні Борис   цього вже не знали. Їх завезли до лікарні на підконтрольній території. Її врятували. Там була така круговерть, що допитатися чи знайти когось було неможливо. Поранені і вбиті поступали таким потоком, що страшно було дивитися. Спочатку Аліна не могла фізично. Їй обробили осколкові рани, нога поранена не давала змоги поки що ходити. А потім, коли змогла ходити, то знайти сліди брата уже не змогла.  З усієї інформації витікало, що його не врятували. Пам’ятала лише, як попросила того дідуся, що врятував їх і тепер приїхав її провідати, щоб, коли знайде тіло брата, то похоронив за людськими звичаями. Дала грошей на це. Подякувала за їхню людяність. Зрозуміла: тепер одна у цілому світі!

А далі… Блукання Україною, закордонням. І ось нарешті Стамбул. Кінцева точка.

Одне бажання :померти десь поряд з Алі… на його землі. Але він про це не дізнається...

***