Розділ 19

Інколи очима можна торкнутись більше, ніж руками.

       Вернувшись після вечері у домі Соломії, Марк зайшов у кімнату до своєї сестри. Захотілось з нею поговорити про сьогоднішні події. Катя дуже здивувалась, коли брат зайшов зі соком в руках, запропонувавши їй.

- Тобі щось потрібно від мене? – одразу насторожилась дівчина.

- Хіба я не можу просто так принести сестрі сік? – дав їй стакан в руку і сів на крісло біля столу.

- Щось сталось?

- Та ні, просто хотів дізнатись твою думку про цього мутного типа, Вадим чи як його так, - він говорив, стараючись зробити вигляд, ніби йому все одно.

- Ооо, бачу, хтось переживає, що тепер не він герой закоханості Соломії, - весело протягнула Катя.

- Дарма прийшов до тебе, - знервувався хлопець, встав з крісла.

- Та стій, насправді, він мені теж не сподобався, - Катя задумалась, - цікаво, чому він повернувся разом з нею.

- От і я про це думаю. Якось дивно. Нічого нормально про нього не відомо, появився ні звідки. А вона ж дурочка, повірить будь-кому, - на цих словах Марка, Катя усміхнулась, але вирішила не коментувати, щоб хлопець не злився.

- Значить треба дізнатись, - зробила висновки дівчина.

- Дізнаєшся, розкажеш, добре?

- Нууууу не знаю, - зробила вигляд, що сумнівається.

- Буду завозити і забирати тебе зі всюди, де буде потрібно, - запропонував він.

- Домовились, - подумала, що це їй не помішає.

- Але один місяць, - добавив він.

- Два

- Де ти така взялась? – закотив він очі.

- Розказати?

- Не треба. Я пішов, - нарешті він вийшов з кімнати. Його сестра розсміялась, подумавши, що, здається, починається все найцікавіше.

        Марк ніяк не міг заснути, роздумуючи над тим, що невже той хлопець сподобався Соломії. Він ж взагалі їй не підходить. Вона навіть не повідомила, хто він для неї. Залишилось почекати лише, коли Катя дізнається щось і йому розкаже.

        Наступного дня, Соломію замучили питання про Вадима. Як тільки Катя та Аліна прийшли до неї, одразу почали розпитувати про цього загадкового хлопця.

- Ми що, не твої подруги? – зі звинуваченням у голосі спитала Аліна.

- Що вже сталось? – поцікавилась у неї Соломія, збираючи своє волосся у високий хвіст.

- І ти ще питаєш? Вчора, виявляється, привела додому якогось невідомого нам хлопця, а ми про нього навіть не чули, - Соломія подивилась на Катю, зі запитанням в очах: «ти вже розказала?». Та опустила очі в підлогу.

-  Цей мій друг. Ми познайомились у Німеччині, - і дівчина  знову розказала історію їх знайомства, але вже додаючи більше деталей.

- Він просто друг? -  з підозрою у голосі, спитала Катя.

- Так, просто друг. Ми спілкуємся досить довго, він просто дуже добре до мене відноситься.

- Вчора виглядало, ніби ти йому більше, ніж друг, - замітила Катя. – Та і в тебе був такий погляд на нього, ніби він тобі подобається.

- Не говори дурниць, - відмахнулась від неї Соломія. Не могла ж вона на нього так дивитись, це точно.

- Чи ти просто робила вигляд, щоб Марк приревнував? – припустила Аліна, спостерігаючи за подругою.

- Я забула про Марка, він для мене більше нічого не значить. Тому, була б рада, якби ми про нього більше ніколи не говорили, - вона дуже швидко це сказала, навіть не задумавшись.

- Як скажеш, - погодились дівчата, хоча Каті аж не терпілось розказати, що Марк просив її розпитати про Вадима.

- А чому ви приїхали разом? – майже одночасно задали одне й те саме питання.

- Він казав, що в нього була робота на кілька місяців у Німеччині. Коли він почув, що я буду вертатись, то захотів зі мною, бо якраз співпадало по часу із завершенням його справ. Тому і разом.

- І ти його так зразу привела знайомити з батьками? – не могла зрозуміти цього Аліна.

- Ми дуже багато часу проводили разом, я завжди батькам про нього розказувала, вони самі вже хотіли з ним побачитись. Ми дійсно стали хорошими друзями, він мене підтримує, з ним є про що поговорити, помагав весь час, - розповідала їм про хлопця тільки хороше.

- Так, мені терміново треба його побачити, щоб зрозуміти чи він тебе теж вважає другом, а не тою, кого хоче, - загорілась бажанням Аліна.

- Що ще за «хоче» ? – розсміялась Катя і Соломія.

- Ой, дівчата, - важко видихнула Аліна і поставила руки в боки, - йдемо сьогодні в клуб, там і познайомиш нас.

- Не хочу в клуб, - занила Соломія.

- Значить, там ходила на різні тусовки,  а тут, зі своїми подружками відмовляється. Не порядок, - Аліна почала наступати на неї.

- Підтримую, - не стояла в стороні Катя.

        Соломія погодилась, хоч і без великого бажання. В принципі, вона вже так давно ніде не гуляла в рідному місті, що пора виправляти цю ситуацію. Домовившись з Вадимом і хлопцем Аліни зустрітись близько десятої вечора, дівчата помалу почали збиратись. Вирішили сильно не наряджатись, тому одягнули прості сарафани,  в Аліни був білого кольору, Катя вибрала чорний із зав’язками по боках, а Соломія – ніжно-рожевий, який зав’язувався на спині, відкриваючи на неї вид.

- Ми, як завжди, красуні, - милувалась собою в дзеркалі Катя.

- По-іншому ніяк, - погодилась Аліна, набираючи до свого хлопця, щоб спитатись, коли він їх забере.

       Максим сказав, що заїде через хвилин 20, але йому ще потрібно зайти до Марка, щоб віддати йому якусь деталь до машини. Той час, що вони чекали, потратили на обговорення того, що цікавого ставалось з їх знайомими, поки Соломії не було. Сказали, що багато хто здивувався такому несподіваному від’їзду, навіть не закінчивши семестр. Також були розмови, що Влад її відшив після поцілунку, і що вона не могла витерпіти такого приниження. Соломія тільки дивувалась, звідки в людей береться така фантазія. Влад, коли це почув, то сказав, що вона завжди буде для нього принцесою Рапунцель і, що вони ніколи й не зустрічались. Тому про історію з Владом перестали говорити швидко, придумуючи кожного разу щось нове. Навіть хтось припустив, що дівчина вагітна, на що Соломія голосно засміялась, коли почула. Але почалось літо і розмови про це закінчились.