Розділ 15

     - Якщо дракон вкраде не тебе, а іншу, - сказала відьма,

- Значить ти не принцеса.

- Якщо дракон вкраде іншу, - сказала принцеса,

- Значить він не дракон.

(с)

          Вечірка після конкурсу в клубі взагалі не радувала Соломію. Її всі вітали, хотіли сфотографуватись, говорили багато компліментів. Але вона ніби й не чула їх. Ледве посміхалась, дякувала і ставала до фото, щоб потім знову загубитись у натовпі. Хотіла піти додому одразу після оголошення результатів, але хіба їй би друзі дозволили. Особливо після того, що вона витворила на сцені. Вони з такими криками підбігли до неї, випитуючи, що взагалі це було і як вона так насмілилась поцілуватись з Владом на очах у стількох людей. Соломія не знала, що відповісти. Вона просто зробила це, не задумуючись. Просто хотілось зробити так само, як і Марк з нею. Розуміла, що йому було все рівно на то, але їй стало чомусь трішки легше. Цілуватись з Владом їй, звичайно, сподобалось, проте відчувала свою провину перед ним, що так його використала. Виправдовувала себе тільки тим, що він сам хотів з нею поцілуватись, про що й казав там, під дощем, а також перед конкурсом, що бажає в приз її поцілунок. То хіба повинна вона відчувати сором за це?

Соломія стояла біля столу з напоями, коли до неї підійшла Аліна.

- Щось ти не дуже радієш перемозі, - Соломія ще не розказувала, що була на парковці між нею і Марком.

- Дуже втомилась, хочу додому, - дійсно втомлено відповіла Соломія, ховаючи очі.

- Я так розумію, що з Марком все покінчено? Ти так пристрасно цілувалась з Владом, було відчуття, ніби ви з’їсте одне одного, - Аліна уважно розглядала емоції на обличчі своєї подруги.

- Прийшов час забути того, кому я не потрібна. Той весь наш план - це було так по-дурному. Я весь час виставляла себе дурочкою. Дійсно, як можна закохатись в ялинкову прикрасу? В красиву, але пусту... - роздумувала Соломія, вже й не звертаючи уваги на те, що очі почали мокріти.

- Це він тобі таке сказав? - перепитала Аліна з подивом.

- Угу, - дівчина залпом випила коктейль, який стояв найближче до неї.

- Ти так не налягай на алкоголь, - забрала Аліна в неї вже пустий стакан.

Соломія зі сльозами на очах подивилась на той стакан.

- Я така ж пуста, як цей стаканчииииииик, - захникала вона.

- Ооо, біда, подруго. Бачу це твій не перший коктейль. Кого ти слухаєш? Якщо він не побачив в тобі той особливий вогник, це не означає, що ти пуста. Ти найкраща. Головне, люби себе. І пам’ятай, що я завжди з тобою, - Аліна її обняла, - а він ще буде жалкувати, що не помітив таке сонечко.

- Хіх, ти права, я сонечко, - хіхікнула Соломія і потягнулась за ще одним напоєм.

- Стоп, тобі вже досить, - зупинила за руку її, - йдемо краще танцювати.

Та довго вони не танцювали, бо почалась повільна пісня, під час якої до Соломії підійшов Влад, а Макс забрав Аліну.

- Потанцюєш зі мною, Міс Рапунцель? - запропонував їй руку хлопець, посміхнувшись.

        Вона дала йому руку, погоджуючись на танець. Він взяв її за талію, притиснувши до себе, дівчина нахилила свою голову на його плече і просто розслабилась. Вже не мала сил ні думати, ні рухатись, хотілось, щоб він міцно її тримав. Влад нахилився до її вуха, сказавши:

- Хочу тобі в дечому признатись.

Соломія хотіла підняти голову, щоб почути, але він не дав їй цього зробити.

- Після танцю, дай спочатку насолодитись цим моментом, - він носом торкався її волосся.

Коли закінчилась мелодія, хлопець відвів її, де музика грала тихіше, так і не відпускаючи руку.

- Так в чому ти хочеш признатись? - вже не терпілось дізнатись.

- Спочатку хочу сказати, що ти мене дуже здивувала тим, що поцілувала. Я так довго цього хотів. Це було приємно для мене. Шкода тільки, що він так швидко закінчився, - дивився в її очі, не відводячи погляду.

- Вибач, що так несподівано. В той момент, мені просто захотілось це зробити, - виправдалась дівчина.

- Ти не уявляєш, як я радий цьому. Але, боюсь, що ти зараз на мене образишся, коли я скажу те, що хотів, - Влад одразу став серйозним.

- Думаю, нічого страшного ти не зможеш повідомити, - якось байдуже сказала Соломія, бо те, що сказав їй сьогодні Марк, точно не переплюне.

- В той день, коли опублікували наші фото для конкурсу, до мене підійшла твоя подруга, Аліна. Вона попросила, щоб я з тобою фліртував деякий час, особливо, коли десь поруч цей хлопець, Марк, який так тобі подобається.

- Що? - привідкрила трішки рот від здивування.

- Я подумав, а чому би і ні. Ти симпатична дівчина, може би й допоміг тобі, щоб Марк почав ревнувати. Тому так часто появлявся біля тебе і старався торкнутись чи якось приобняти, коли поруч був Марк. Вибач, що одразу цього не сказав, - дівчина витягнула з його руки свою, і обняла сама себе.

- То ти спілкувався зі мною тільки через це? - дивлячись в одну точку, тихо спитала Соломія.

- Ні, звичайно ні, ми ж почали дружити ще раніше. Просто після прохання твоєї подруги, я старався бути більше, ніж друг.

Дівчина просто мовчала, вже нічого не хотіла говорити. Єдине бажання було - потрапити додому і лягти спати.

- Ти сильно злишся? - спитав в неї Влад, бо вона ніяк не реагувала.

- Ні, лише трішки розчарована. Дякую, що сказав, щоб я не придумувала в своїй голові казок.

- Ти мені подобаєшся, але я не впевнений, що настільки сильно, як я це показував, - признався наостанок хлопець.

- Мовчи, не хочу більше нічого слухати. Я зрозуміла, - вона обернулась і пішла в сторону виходу.

- Я тебе підвезу додому, - запропонував Влад вдогін.

- Не варто, - кинула Соломія, не обертаючись.

       Вернувшись додому, вона скинула плаття одразу на підлогу, забрала всі шпильки із зачіски та, не змивши макіяжу, впала на ліжко. Лежала і згадувала всі моменти із сьогоднішнього дня. Думала, що буде радуватись своїй перемозі, цьому дню. Але було лише почуття розчарування і суму. Цей конкурс, розмова з Марком, де вона остаточно зрозуміла, що це кінець, поцілунок з Владом, а потім його признання - це все так забрало сили. Занадто багато всього для емоційного стану в один день. Тому зараз не було ні сліз, ні злості, взагалі нічого. Згадавши про фотографію, яка стояла на столі, з Марком, вона заставила себе встати з ліжка, взяла її в руки, останній раз подивилась і зіжмакала так само, як сьогодні Марк зробив з її листом. Кинула у смітник, а потім дібралась до свого щоденника, де більшість було написано про почуття до хлопця. Викинула його до тої фотографії.