Будиночок Безладу

134. Пісочниця з Завтра

На перший погляд, кімната здавалася пляжем. Але не таким, де ловлять засмагу. Тут пахло можливістю. І пісок був кольоровий — місцями золотий, десь — сріблястий, а іноді — трішки зеленкуватий, мов неспокій.

У центрі пісочниці сидів Гном-Часомий, що ліпив пасочки з написами “Ранок натхнення”, “Сніданок з тишею”, “День без самокритики”.

— Це — Пісочниця з Завтра. Тут формується не майбутнє, а можливе, — мовив він, виймаючи з відерця “Обійми о 17:45”.

На табличці:

«Пісочниця з Завтра»
«Якщо сьогодні — безлад, завтра ще не вирішено»

Соломія обережно взяла формочку й створила “Розмова без очікувань”. Марко — “Зустріч з собою у тіні дерева”.

Пісок змінював колір, щойно доторкалися до нього з наміром. І це було чарівно.

— Завтра не мусить бути ідеальним. Воно має бути твоїм, — пояснив гном.

На виході діти отримали по баночці піску. Всередині — маленька пасочка у формі серця.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше