67. Піца на Стелі та Телескоп Вгору Дном

Після зимових обіймів зі Сніговиком Джері Марко і Соломія зайшли до наступної кімнати,
і… одразу підняли очі вгору.

Бо піца була на стелі.

Справжня, гаряча, з тягучим сиром. Вона не падала. Вона просто... існувала вгорі.

— Ти бачиш те, що я бачу? — спитав Марко.

— Або ми зголодніли, або фізика тут не працює, — відповіла Соломія.

На підлозі (яка тепер виглядала підозріло як стеля) лежала табличка:

"Ласкаво просимо до Кімнати Перевертухів. Не бійтеся — це просто настрій догори дриґом!"

Гноми вже були там — ходили вниз головами, сиділи на лампах і… дивились у телескоп, прикручений до підлоги.

А поряд — знайома фігура: Кіт у Кедах, з ножем для піци в зубах і з шоломом астронавта на голові.

— Ми тут трохи... експериментуємо з гравітацією і обідом! — радо заявив він.
— Гноми замовили піцу, а Телескоп Галактичного Бачення випадково активував режим "Всесвіт Навиворіт".

— То тепер… усе догори дном? — уточнила Соломія, дивлячись, як бортик шафи котиться по стелі.

— Усе! І навіть наші звички. Наприклад: щоб попити чаю — треба не налити, а навпаки… випустити пару думок!

Щоб не впасти, всі носили магнітні капці. А щоб побачити небо, треба було дивитися… в килим.

Діти вирішили влаштувати Пікнік Навиворіт:

• Піцу зняли зі стелі гігантською виделкою на пружині.
   
• Всі сиділи вниз головами на підвісних табуретках.
   
• А телескоп показав: у Космосі є планета, де все завжди догори ногами — і там дуже популярні тапки.
   

Наприкінці Кіт у Кедах урочисто вручив дітям телескопчики-брелоки з підписом:

"Іноді все перевертається — щоб побачити важливе з іншого боку."

І, перекинувшись на сміх ще кілька разів, Марко і Соломія рушили далі —
бо в Будиночку Безладу навіть піца не лежить як годиться.