63. Квітковий Хоровод із Білосніжкою та Гномами

Після поштової плутанини з білкою Селлі Марко і Соломія потрапили до кімнати, звідки пахло... весною.
Хоч за вікном у Будиночку щойно танцювали парасольки з дощем!

— Ти це чуєш? — запитала Соломія. — Ніби троянда співає?

— Або кульбаба реп читає, — припустив Марко.

На дверях висів напис, обплетений плющем:

"Квіткова Зала. Вхід — у капелюшку або з насінням."

Коли діти ступили всередину, перед ними розкрився справжній ботанічний безлад:

• Стеля — із лоз та гірлянд,
   
• Підлога — з м’якого моху,
   
• А з усіх боків — гігантські квіти, які… співали!
   

А посеред цього квіткового королівства — знайома постать: Білосніжка, у садових рукавичках і з піснею на вустах.
Поряд — семеро Гномів, які репетирували щось між балетом і танцем жуків.

— Вітаю! — усміхнулась Білосніжка. — Ми готуємо Хоровод Квітів! Це конкурс для квітів: хто заспіває краще, отримає місце в чарівному букеті Будиночка Безладу!

— Квіти… співають? — здивувався Марко.

— І ще як! — кивнула Гнома №4. — Але вони трохи… не згодні між собою.

Виявилося, що:

• Ромашка вимагає сольну партію.
   
• Кактус відмовляється танцювати, поки його не пересадять у м’якішу землю.
   
• А Троянда… ревнує до Соняшника.
   

— У нас квітковий… хаос! — розвела руками Білосніжка.

Тоді Соломія запропонувала:

— А давайте зробимо Квіткове Телешоу! З номерами, голосуванням і ведучим-Гномом у блискітках!

І почалось:

• Півонія виконала ліричний номер із хмаринкою мила.
   
• Тюльпан-баритон проспівав оду до весняних дощів.
   
• А Бузок — реп про те, як важко жити з ароматом, що зносить дах.
   

Усі квіти розкрились якнайкраще, коли зрозуміли: це не конкурс, а свято!

На завершення всі квіти зібралися в гігантський букет-дружби, який танцював сам по собі — просто від радості.

Білосніжка подарувала Маркові й Соломії по магічній квітці, яка змінює пелюстки залежно від настрою власника:

"Пам’ятай: навіть різні стебла можуть створити один хоровод."

І, пританцьовуючи разом із ромашками, діти рушили далі —
бо в Будиночку Безладу навіть город знає, що головне — гармонія.