62. Листоноша-білка і Пошта Незвичайних Побажань

Після гойдалки-снів Марко і Соломія прокинулись від сміху…
бо Кіт у Кедах знову хропів по-фортеп’янному.

Але вже за кілька кроків вони почули знайоме:
дзень-дзелень! дзень-дзелень!
і… шльоп — їм до ніг впав лист.

На ньому — вивернуті літери, пір’їнка і печатка з горіхом.

— Пошта? — здивувався Марко.

— Чарівна? — припустила Соломія.

Двері поруч відчинилися самі, і з них вилетіла… білка!
У поштарському кашкеті, з торбою через плече й веселими очима.

— Вітання! Я — Селлі, Білка-Пошта! І в мене Пошта Незвичайних Побажань!
Але є одна маленька… білкова… катастрофа.

Виявилося: Селлі розносить побажання мешканцям Будиночка — листи, у яких кожен загадує, чого хоче.
Але сьогодні пухнастий шторм перекинув мішок,
і тепер усі побажання переплутались!

• Кіт у Кедах замість “нових кедів” отримав “коня на дистанційному керуванні”.
   
• Баба Яга замість “відпустки на Багамах” отримала “пухнасту хмару, що обіймає”.
   
• А Гноми замовили “10 піц”, а отримали… “10 п’єс у трьох актах”!
   

— Але… все одно весело! — вигукнула Баба Яга, обіймаючись із хмарою, яка співала оперні колискові.

Селлі схвильовано била лапками:

— Що робити? Як усе повернути?

— Може, не повертати? — усміхнувся Марко. — А дати шанс тим побажанням, які ніколи б не трапилися!

Соломія запропонувала: влаштувати День Даремно Вдалих Подарунків!

• Всі розпаковували "не свої" побажання.
   
• Грали в “вгадай, кому це насправді треба”.
   
• І створили “Стенд Обміну Дивацтвами” — де Капелюх, що думає замість тебе, пішов у колекцію Курочки.
   

Виявилося:

• Кавоварка з голосом ведучого шоу підійшла Вовкові.
   
• А Зефірна Карта Пригод повела Гномів до холодильника (через бібліотеку й дах).
   

Наприкінці Селлі вручила Маркові і Соломії особливі листи:

"Нехай те, чого ти не просив, виявиться саме тим, чого тобі треба."

І, усміхаючись новим дивним дарункам, діти рушили далі —
бо в Будиночку Безладу навіть помилки працюють на казку.