51. Дзеркальна Вечірка Білого Кролика

Після пригод із сніжинками і крижаними гойдалками Марко і Соломія вирішили трохи відпочити.
Але спокій був не для Будиночка Безладу.

Попереду них з'явилася нова вивіска:

"Дзеркальна Вечірка! Одягни найкращу усмішку!"

— Дзеркальна? — здивувалася Соломія. — Невже ми будемо танцювати відображенням?

— Сподіваюся, що ні з привидами! — засміявся Марко.

Вони відчинили двері й потрапили до величезної кімнати, де стіни, стеля і навіть підлога були вкриті дзеркалами.
Скрізь — відображення, без кінця і краю.

А посеред залу стрибав знайомий Білий Кролик із "Аліси в Країні Див":

• у своєму жилетику,
   
• з годинником у лапі,
   
• і надзвичайно збудженим виглядом.
   

— О, привіт, привіт! — заскакав Кролик. — Ви якраз вчасно! Ми розпочинаємо Дзеркальну Вечірку!

— А чому все таке... множиться? — запитав Марко, обережно торкаючись однієї з дзеркальних стін.

Кролик пояснив:

— Це чарівні дзеркала! Кожне відображення живе своїм життям і може приєднатися до свята!

І справді:

• Один Марко підморгував другому.
   
• Одна Соломія кланялась іншій, ніби на балу.
   
• А Кроликів було вже принаймні шість, і всі танцювали кумедний танок "Біляче Стриб-Стриб".
   

Але з часом:

• Відображення почали влаштовувати свої виступи,
   
• змагатися, хто смішніше пострибає,
   
• і навіть — викрадати один в одного уявні капелюхи!
   

Кімната перетворилася на веселий хаос.

Тоді Соломія запропонувала:

— А давайте зробимо Великий Конкурс Дзеркальних Копій! Хто з відображень краще нас скопіює — той виграє!

І почалися:

• парад двійників,
   
• синхронні стрибки,
   
• шоу "дзеркальне караоке" (де Кролики співали пісеньку про запізнення).
   

Врешті-решт, усі — реальні й відображення — так насміялися, що дзеркала почали лагідно тремтіти від сміху.
А на фінал усі об'єдналися у величезний веселий хоровод.

Білий Кролик на знак вдячності вручив Маркові і Соломії маленькі чарівні кишенькові дзеркальця:

"Щоб завжди бачити у відображенні того, хто вміє сміятися і мріяти."

І, разом зі своїми відображеннями, діти рушили далі — адже у Будиночку Безладу веселощі ніколи не закінчуються!