35. Попелюшка і Бал без Черевика

Після пригод із чарівним взуттям Марко і Соломія ледве трималися на ногах від сміху.
Та ось нова вивіска замаячила перед ними:

"Королівський Бал! Вхід за дрес-кодом: Обов'язково — чарівне взуття!"

— Хм, цікаво, чи приймуть нас у кедах? — пожартував Марко.

Вони відчинили двері — і опинилися в залі, прикрашеному золотими гірляндами, кульками та блискучими стрічками.
Посеред залу стояла... Попелюшка!

Вона виглядала розгубленою, тримаючи в руках чарівний черевичок, який постійно міняв свою форму:

• То ставав величезним,
   
• То зникав,
   
• То перетворювався на гумову качечку.
   

— Ох, друзі! — вигукнула Попелюшка. — Я хотіла запросити всіх на бал, а мій чарівний черевичок зламався!

Виявилося, що чарівниця, яка допомагала Попелюшці, цього разу переплутала заклинання:
і тепер усе взуття в Будиночку Безладу стало непередбачуваним!

• У когось туфлі розцвітали трояндами.
   
• У когось черевики починали танцювати самі.
   
• А у когось капці співали колискові.
   

Бал швидко перетворився на веселий карнавал шаленого взуття!

Марко і Соломія вирішили допомогти:

— Давайте влаштуємо Бал Без Черевика!
Нехай кожен приходить у тому, що йому до душі — у кедах, капцях або навіть босоніж!

Попелюшка радісно погодилася.

І почалося справжнє свято:

• Гноми танцювали босоніж.
   
• Кіт у Кедах вистрибував у ковбойських чоботах.
   
• Баба Яга примудрилася приїхати на святкування на скейтборді замість взуття.
   

Усі веселилися, сміялися й танцювали без будь-яких правил — головне було гарний настрій і щире серце.

Попелюшка на знак вдячності вручила Маркові і Соломії чарівні брошки:

"Танець Душі — важливіший за танець Ніг!"

І, закружлявши в останньому вальсі, діти вирушили далі — адже попереду чекали нові дивовижні кімнати Будиночка Безладу!