27. Золотий Ключик і Пошук Виходу

Після феєричного Дня Сюрпризів Марко і Соломія вирушили глибше в нетрі Будиночка Безладу.
Раптом вони натрапили на старі двері з тріщинами й ледь помітним написом:

"Тільки для справжніх шукачів скарбів!"

— Це точно для нас! — в один голос вигукнули вони.

Діти обережно штовхнули двері — і перед ними відкрився темний коридор, що розгалужувався на сотні маленьких дверей, люків і підземних ходів.

І кого ж вони побачили в центрі цього хаосу?
Буратіно!
З веселою усмішкою, золотим ключиком у руці й купою планів, карт і непотрібних інструкцій.

— Привіт! — вигукнув Буратіно. — Я намагаюся знайти справжній вихід із цього лабіринту. Але кожна нова дверця веде до ще більшої плутанини!

— Класика Будиночка Безладу, — усміхнувся Марко.

Разом із Буратіно вони вирушили на пошуки справжніх дверей:

• Відчинили двері, за якими було... озеро з поролонових качок.
   
• Інші двері вели в кімнату, де йшла вічна гра в хованки.
   
• А в одних із люків замість виходу був... величезний торт (хоч і дуже смачний).
   

Кожного разу, коли вони пробували новий варіант, Буратіно урочисто тикнув своїм золотим ключиком у замок — і щось обов'язково траплялося!

Марко і Соломія зрозуміли:
золотий ключик відкриває не вихід, а тільки правильну пригоду, яка допомагає розважатися й вчитись.

— Вихід — це не кінець пригод! — зрозуміла Соломія. — Вихід — це новий початок!

Тоді вони влаштували справжнє свято:

• Бігали лабіринтом,
   
• Збирали нові смішні враження,
   
• Проводили міні-турніри з пошуку найдивніших дверей.
   

На згадку Буратіно подарував дітям маленькі копії золотого ключика:

"Ключ до будь-якої пригоди!"

І Марко та Соломія весело побігли далі — на зустріч новим несподіванкам у неймовірному Будиночку Безладу!