23. Каченя-Філософ

Після великої пригоди в книжковому лабіринті Марко і Соломія вирішили знайти місце для невеличкого відпочинку.
І зовсім випадково натрапили на маленьку затишну кімнату, де стояла табличка:

"Тиша — найкращий співрозмовник."

— Цікаво, що тут? — пошепки запитала Соломія.

Вони обережно зайшли — і застигли.

У центрі кімнати, на круглому килимку в позі лотоса, сиділо… Каченя.
Так, саме те саме Гидке Каченя з казки. Але тепер воно виглядало зовсім не гидким, а дуже серйозним і навіть трохи мудрим.

Довкола панувала ідеальна тиша.
Ніхто не бігав, не кричав, не шумів.
Навіть повітря здавалося повільним і уважним.

Каченя глибоко вдихнуло і відкрило одне око.

— Ласкаво прошу до Кімнати Спокою, — прошепотіло воно. — Я тут медитую і шукаю сенс буття.

— Сенс чого? — не втримався Марко.

— Буття. Життя. Варених яєць. І, можливо, морквяних пирогів, — поважно відповіло Каченя.

Виявилося, що Каченя настільки замислилося над філософією, що вирішило запровадити день абсолютної тиші у всьому Будиночку Безладу.

Але мешканці не могли витримати:

• Баба Яга мугикала під носа.
   
• Гноми шепотіли рецепт борщу.
   
• Кіт у Кедах тихенько тренував стрибки через книжки.
   

Будиночок уже починав нервово скрипіти від напруження.

Тоді Марко і Соломія запропонували:

— Давайте зробимо день Спокійних Справ! Щоб не мовчати насильно, а займатися спокійними і приємними речами.

Кожен знайшов собі заняття:

• Гноми розфарбовували книжки.
   
• Вовк тихенько готував сендвічі.
   
• Баба Яга плела сітку для гри в волейбол з мильними бульбашками.
   

А Каченя щасливо спостерігало за всім цим зі свого килимка, тихо мугикаючи мантру:

"Спокій — це не мовчання. Спокій — це гармонія в душі."

На знак вдячності Каченя подарувало дітям маленькі дзвіночки:

"Дзвіночки Спокою", які дзвонили лише тоді, коли поруч панував справжній затишок.

Марко і Соломія тихенько сміючись вирушили далі — адже пригоди чекали!