22. Лабіринт із Книжкових Полиць

Після веселого карнавалу бульбашок Марко і Соломія рушили далі довгим коридором.
Цього разу вони натрапили на масивні дерев’яні двері з написом:

"Тиша, мудрість і трішечки хаосу"

Діти обережно прочинили двері — і потрапили у... справжній лабіринт!
Величезні книжкові полиці сягали до самої стелі, звивались вузькими стежками, закручувались у кільця, створювали тупики і пастки.

— Ого! Це справжній книжковий ліс! — вигукнула Соломія.

— А вихід хоч є? — насторожено запитав Марко, дивлячись на нескінченні ряди книжок.

Але варто було їм зробити кілька кроків, як полиці позаду зачинилися, і шлях назад зник.

— Ну все, — зітхнув Марко. — Ми застрягли в літературній пастці.

Виявилося, що це чарівна бібліотека Будиночка Безладу — і вона сама вирішувала, кого випускати, а кого — ні.

На підлозі вони знайшли записку, яка підморгувала золотими літерами:

"Тільки той знайде вихід, хто розгадає загадки Книжкового Лабіринту!"

Загадки були на кожному розі:

• У книзі про драконів треба було знайти неправильного героя (який виявився жабою).
   
• У кулінарній книзі — розплутати рецепт борщу, куди замість буряка додали чобіт.
   
• У стародавніх легендах — скласти карту виходу з підказок між рядків.
   

Марко і Соломія працювали разом:
читали, шукали, складали пазли і реготали, коли знаходили особливо кумедні моменти.

Кожна правильна відповідь рухала книжкову стіну трохи вбік, відкриваючи новий прохід.

І нарешті вони опинилися перед великими дверима з написом:

"Респект справжнім шукачам знань!"

Бібліотека вручила дітям особливий подарунок:
чарівні закладки, які могли підказувати правильну відповідь тільки раз у день.

Вийшовши з лабіринту, Марко і Соломія почувалися справжніми книжковими героями і вирушили далі — у нові пригоди Будиночка Безладу.