20. Снігуронька і Пічка з Характером

Після пригод у дзеркальному лабіринті Марко і Соломія опинилися перед невеличкими різьбленими дверцятами.
На них весело виблискував напис:

"Стороннім — тепло. Співучим — пиріжки."

— Звучить перспективно, — усміхнувся Марко, облизуючись.

Вони обережно відчинили двері і потрапили у затишну кімнату, де пахло медом, ваніллю і трошки... димком.

Посеред кімнати стояла велика стара пічка — весела, візерункова, з намальованими усмішками на цеглинах.
Перед нею сиділа Снігуронька у фартушку й сумно махала лопаткою для випічки.

— Привіт! — привіталася Соломія. — У тебе тут дуже смачно пахне!

— Та от тільки нічого не печеться... — зітхнула Снігуронька. — Пічка образилася!

— Образилася? — перепитав Марко.

— Так! — пояснила Снігуронька. — Виявляється, ця пічка співає! І відмовляється пекти пироги, якщо їй не підспівують!

Марко і Соломія зазирнули в пічку — і справді, на дверцятах миготіла фраза:
"Без музики не працюю. Я — артистка!"

— Треба організувати концерт! — вигукнула Соломія.

Діти взяли в руки каструлі, кришки й ложки, змайстрували оркестр, а Снігуронька почала співати чарівну пісню:

"Пічка гаряча, духмяна і мила,
Випікай нам пиріжки — будь ласка, вміло!"

І сталося диво! Пічка задзвеніла, затарабанила і розжарилася від щастя.

На підносах почали з'являтися:

• пиріжки з полуницею,
   
• булочки з маком,
   
• медові пряники у формі сніжинок.
   

На честь такого успіху пічка викинула у повітря кілька кульок з тіста — як феєрверк!

Снігуронька, сяючи від радості, вручила Маркові і Соломії маленькі печатки у формі сніжинок:

"За найтепліший спів у холодний день."

І, ласуючи найсмачнішими пиріжками у світі, діти рушили далі — адже Будиночок Безладу готував для них ще більше див!