12. Кощій і Вечірка на Городі

Після карколомного катання з Бабою Ягою Марко і Соломія рушили до заднього двору Будиночка Безладу.
Там, між кольоровими клумбами і дивними кущами, гучно лунав веселий галас:

— Всі на пікнік! Швидше, поки гарбузи самі себе не з'їли!

На зеленій галявині метушився сам Кощій Безсмертний!
Так-так, той самий — худорлявий, в золотому плащі, з блискучим черепом і дуже доброзичливою усмішкою.

— Ласкаво прошу! — закликав він дітей. — Я влаштовую Пікнік Безладу!

Діти здивовано озиралися. На столах стояли дуже дивні страви:

• суп із насіння соняшника,
   
• торт у формі черепа,
   
• і щось підозріле, назване "некротартар".
   

— Гм… а що це таке? — несміливо запитала Соломія, вказуючи на тартар, який ледь тлів.

— О, це мій фірмовий делікатес! — гордо промовив Кощій. — Трохи чорного часнику, трошки сірки, трішки... ну, чарівного попелу.

Марко і Соломія з острахом подивилися один на одного.
Гноми бігали навколо столів, вдаючи, що шукають вихід, а Курочка Ряба ховала мафіни за спиною.

Кощій виглядав трохи засмученим.

— Я хотів зробити всім приємно... але, здається, трохи переборщив.

Марко помахав рукою:

— Ей, ми можемо допомогти! Давайте разом приготуємо справжній пікнік для всіх!

І почалась велика кулінарна переробка:

• Ведмідь пік млинці з медом.
   
• Попелюшка робила лимонад з яблук.
   
• Білосніжка відповідала за квіткові бутерброди.
   
• А Кощій — навчився пекти неймовірно смачні гарбузові пироги!
   

Вечірка вдалася на славу:
всі їли, сміялися, запускали повітряних змій і влаштовували перегони на мітлах і роликах.

Кощій вручив Маркові й Соломії чарівний медальйон:

"За врятовану вечірку і перетворення хаосу на свято!"

А ще пообіцяв більше не використовувати попіл у десертах.
(Ну, хіба що трішечки — для ефекту диму.)

І діти знову вирушили далі — бо попереду їх чекали нові, ще цікавіші кімнати!