Буденний жах

1

Розділ перший.

Одного буденного ранку, коли прокидалася, й подумати не могла, що сьогоднішній день так переверне моє життя. Так би мовити "з ніг на голову".

Я - Катря. Мені 14 років. Проживаю в Україні. Якщо точніше, то в Одеській області.

8:00
Сьогодні мені снивався надзвичайно цікавий сон, у якому я тонула. О так, дуже круто. Так ось, мене врятував, якийсь таємничий незнайомець, який після того, як привів мене до тями, штучним диханням, пішов у морську даль. 
Навіть не обертався, я й не розгледіла його нормально, якби це було в реальності, я б собі не пробачила.
Мене здивував цей сон, а тим більше те, що я його запам'ятала, та ще й прокинулася за хвилинку до будильника.

Час збиратися до ліцею, роздуми зачекають, а то отримаю від мамусі на горіхи.

Добре, що вже не на 8:30, як було раніше, а на 9:00. Тоді я майже кожного разу зіпізнювалась. Мені хвинин двадцять шкандибати, а раніше ніж за пів години, я не встигала зібратись, що правда, тоді о сьомій намагалась вставати. Ну як, я навіть вставала, вимикала булильник і ще пів години дрімала, поки не отримувала подушкою від старшого брата.

Його, до речі, Женя звати. На два роки старший за мене, йому 16, в одинадцятий клас вже ходить, а здавалося, я тільки, з ним м'ячик гонила по подвір'ї. А сама що? Вже в дев'ятому класі!

Старіємо, сумно.
Та веселощі в нас, поки, ще присутні, я цьому дуже рада. Наші з братом відносини цікаві, якісь винахідники, наче, майже що разу, щось нове. Заздрю сама собі.

В ліцеї я тільки одну подругу маю, вона моя однокласниця. Та брешу, в неї своя компанія. Від мене їй тільки допомога з тестами і тп. потрібна. Ну, але що, отак і живу, не зовсім ж людей цуратися. Хоча, мені до цього не далеко.

Так ось, п'ять хвилин я виділила на те, щоб прокинутися і зробити міні-зарядку, далі пішла до ванної, за п'ятнадцять хвилин впоралась із ранковими процедурами. Ще п'ятнадцять на збори. Брат вийшов раніше, аніж я, тому що втомився чекати, впринципі, все як зазвичай. 
Най би так і було, але ж ні, лишалося хвилин п'ять і я була б на місці призначення, але умудрилася перебігти дорогу і мене зачепило якесь темне авто, я впала і втратила свідомість. Догралася, точніше добігалася. Не повторюйте моїх помилок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше