Розділ 9

Коли йду поруч з Ольгою Павлівною, то думаю, чому саме я їй маю допомогати з журналом... А потім сама собі відповідаю на своє ж питання подумки:"А хто захоче їй допомогти, як усім на це байдуже?". Керівничка добре до мене ставиться, каже що я дуже хороша і люб'язна дівчинка, тому що готова піти на допомогу людині. 

Ми заходимо до нашого затишного кабінету, який знаходиться на 3 поверсі. А скільки всередині кабінету квіточок гарних! Обожнюю їх, тому що вони прикрашають це маленьке приміщення. Тим більше, вони так гарно виблискують на сонечку, яке зігріває їх! І червоні, білі, рожеві, фіолетові квітки! Ехх, мала би свій сад, росли би там плодовиті дерева, зелені кущики, і як на небі зірочок-так і на газоні квіточок.

Ось, треба було допомогти Ользі Павлівні з "н".Тому що наша однокласниця і староста Віка Тремковська веде журнал відвідувань і там зазначає хто скільки пропустив занять, чи був присутній у школі, хто хворів... Ну і Віка передала їй цей зошит, а я мала перевіряти чи збігається у керівнички як у Віки. Скажу так, що у Віки лікарський почерк, "багато хто його розуміє, особливо вчителі".
Добре, що мені вдається хоть трішки його зрозуміти, бо це треба мати хороше терпіння і зусилля, щоб прочитати одне слово ледь не 5 раз. 

Нібито ніяких труднощів не виникло з відвідуваннями, лише там була неясність з " н" Руденка. Виявлялося, що він пропустив 5 занять, а у щоденнику однокласниці було 3.До того ж , я підтвердила що його дійсно не було 5 разів, бо згадала на яких він уроках і коли не був.

 Після цього лице керівнички трохи було здивованим, і мені здається, що вона хоче мати розмову з Вікою і Сергієм особисто. Зрештою, це вже не мої проблеми... 

Коли допомогла вчительці, то задзвенів урок на перерву, я тоді пішла до роздягальні забирати свій портфель і джинсову жакетку.
Прийшла до роздягалки, бачу, що нікого нема, лише те , що мій портфель чомусь був відкритий. Невже хтось ліз до нього? Дивлюся, що нічого не зникло і це стало для мене полегшенням. Но не знаю чи стало мені краще від того, що в одній кишені ,в портфелі я помітила записку. Розгорнувши її, я була в шоці, що там могло бути таке написано. Чесно, я не очікувала цього ніяк...