Розділ 3

Розділ 3

Це дійсно шок... Як це... Нащо? ... А може... Ось так я почала думати після смс-ки. А смс-ка була від Каті Сушко, моєї однокласниці. Вона любить різні бійки, коли є в нашому класі, любить доносити різне... Дивно те, що її обожнюють в класі.
Зрештою, текст її смс-ки був такий:
"Ботанова, ти як взагалі? Ти знаєш, що сьогодні після уроків Сергій із Назаром побилися, це все через тебе. Розумієш? 
Сергій має ніс зламаний, бо Стрілець дав йому добре, но і Назар теж постраждав... Не знаю, точно, но якісь має проблеми з рукою. Кароче, то я так просто написала. Но мені дивно, через кого тут битися? Ок, папа"

Не знаю, чому но на Катю я не ображалась, знаю, що я її дратую, що може позаздрила, що через мене хтось б'ється, але їй має бути байдуже...Мене здивувало, для чого і чому Назар бився? Може він хотів мене захистити?Но для чого він побився, можна ж було по-доброму домовитись...

Ходжу по кімнаті туди-сюди і думаю написати Назару смс-ку, може прочитає... Бо як я знаю, він не любитель сидіти в соціальних мережах, але все-таки зареєстрований в Інстаграмі, і інколи заходить..В нього дуже мало читачів, і більша частина однокласників знають, що він там є, но не долучаються до нього... Но я з ним є в друзях, але переписка в нас не дуже об'ємна, там все про дз.
Ну і починаю йому писати:
"Привіт, Назар)Ти як? Мені все Катя розповіла... Давай може поговоримо в понеділок? Я хочу все знати! Думаю, добре буде поговорити на великій перерві, в їдальні, щоб ніхто нас бачив? Якщо так, то я тебе чекатиму... Папа"

Надіслала це і чекаю, що він відповість. Включила сповіщення, щоб чути коли прийде смс.Чекаю, чекаю, але немає нічого... Я так зрозуміла, що він або зайнятий або не хоче заходити, бо знає, що ніхто не напише.

Назар є гарним хлопцем, трішки худий, але високий. Має красиві карі очі,золотисте волосся, до того ж має веснянки на обличчі.Однокласники глузують над ним, нарікаючи на його веснянки.А мені вони подобаються. Ну а що я?Дійсно,правду казала Катька,через мене битися? Я ж негарна... Хоч і маю голубі очі, довге кучеряве, русяве волосся, заплітаюсь в косички, інколи хвостик, бо волосся мені заважає...Но мама мені каже, щоб я більше нестриглась ,бо в дитинстві в мене були спроби їх постригти... Не пам'ятаю,скільки було мені...Точно знаю, те що була малою хуліганкою,но зараз переросла і змінилась..Ну звичайно,татова дисципліна!) 
А моя молодша сестра Ліза, мала нечемнюга, вона зараз  в 2-му класі,но вона яка була, така і є... Батьки її розбалували , все їй дозволяють і ходить по дому і хвалиться, яка вона.А за її словами, Ліна старша дурна сестричка.

Маму мою звати Алла, а тато Олег. Мама працює медсестрою, а батько вчитель української мови і літератури,но не в нашій школі. Вот і звідки в мене є натхення.Він 
мені допомогав раніше з домашнім завданням, що стосуються мови і літератури:написати твір, описати свого улюбленого героя, розбиратися з різними важкими термінами, розказував мені "на хлопський розум", а я й вловлювала його слова.

Сиджу до 00:00, думаю, що напише однокласник, але він вже напевно спить.. Бо він лягає спати рано, а я можу довго сидіти, й так завтра не до школи...