1. Один день чи сто морів?

Одного ранку я прокинувся від шуму на першому поверсі . Ми жили у двоповерховому будинку,  але це мені ніяк не тішило.  Вмившись я подивився на годинник :

— Матір твою , я запізнююсь.. -сказав я поки одягався.  

Як тільки я відкрив двері на мене мало не впала дівчина років 17 . Вона була заздалегідь дивною. Ще хвилин 5 вона дивилась мені в очі. 

— Тобі чимось допомогти? Чи ти заблукала ? - сказав я , бо мене ніхрена не тішило той факт що я запізнююсь а мене витрішалась якась малявка.  

— Аа..а.П-п-привіт...Я Соня , а ти мабуть , Олексій?  - запитала вона. Який нахер Олексій?  

— Станіслав Ігорович- відповів я , додаючи- Олексій в сусідній кімнаті. - пройшовши повз дівчини я спустився,  там мене чекали мама і тато . 

— Привіт,  я пішов - відповівши я наближаюсь до виходу , але мама зупинила. 

— Стасику,  ну куди ти? Сьогодні в нас гості , ти сьогодні не підеш ні куди , я повідомила твоїй вчительці. - відповіла в відповідному тоні. Я повернувся обличчям до сім'ї і подивився на тата. Він сидів і дивився на мене підтримуючи мене. Тут з другого поверху спустилися голубки.  Господи,  і с какого хера я так їх називаю? 

Дівчина подивившись на мене , спіткнулася і ледь не впала , але хоробрий Олексій впіймав кохану. 

Я ледь стримав сміх , але посмішка промайнула в моєму обличчі. 

Ми сиділи за столом , і мама активно обговорювала якісь теми з Сонею,  а та поглядаючи на мене відповідала , я тільки мовчав і слухав. 

— Сонечко,  а коли приїде Кіра? - мама звернулася до Соні , а та з дивним обличчям відповіла: 

— Тітка Мирослава,  я навіть не знаю. 

— Добре , мені час іти , було приємно зі всіма поспілкуватися,  на все добре - відповів я встаючи з місця , і тут зайшла дівчина,  років 19. Я дивився на неї і якесь дивне відчуття проймайнуло. 

Вона зашла з валізами,  потім звернулася до мене  :

— Привіт , хлопчисько. Допоможеш?  

— Станіслав , а тебе мабуть Кіра?- дивлячись на дівчину взяв її валізи. 

Вона лише ківнула. Коли я заніс все в її кімнату , вона дивно дивилась  і я вирішив жартувати 

— Що подобаюсь?  - з посмішкою сказав. 

Ігноруючи моє питання вона пішла на перший поверх. Мама не дуже любила Кіру.  Але , поважала обох. 

— Народ,  я не голодна. Хто покаже мені місто? - вона дивилась на всіх , і як завжди Олексій перший в цьому кандидаті. 

— Чудова ідея , Олексій. Значит ви з Кірою,  а Стасик з Сонею. - мама зразу вхяда ініціативу в свої руки. 

Кіра подивившись на мене , чомусь не раділа цій ідеї.