Птахи відлітають у далекі краї. Але одна пташка-ластівка не змогла полетіти, тому що мала пошкоджено крило. Тому у вирій вона не змогла вирушити і залишилася на зиму.
Минали дні, минали тижня. З кожним днем ставало холодніше і холодніше, наближалися перші морози, а з ними-і сніг. А ластівка сиділа в гніздечку і уявляла, якою для неї буде ця пригода, адже раніше вона ніколи не залишалася на зиму та й не була пристосована до холодів.
Одного дня ластівка мовила:-поки ще не настали морози і сніг, треба мені десь їжі здобути. Бо коли настануть сніги я не знаю, де мені поживу шукати.
Ластівка була калікою, бо мала поранене крило. Ледь-ледь вона спустилась із свого гнізда і пострибала до землі.
Потім вона побачила, що на підлозі було розсипане насіння. Вона підійшла та взяла своїм дзьобиком три зернятка. Їй було дуже важко підніматися до свого гнізда, але з великою силою та надією вона піднялася вгору і дісталася домівки.
Кожного дня вона спускалася із свого гніздечка і шукала зерна, жучків, комах,щоб, коли настануть морози, мати поживу.
Відредаговано: 25.01.2026