3

Я одразу ж відсторонилася, а потім подавилась в його очі.

-ти дієш досить не подумавши, за тобою пів школи бігає! Так не можна, ти пограєшся  зі мною і викинеш. Відійди.-схопивши ранець я відкрила двері і пішла додому.

Вдома*

Я сиділа та робила уроки. Я тут мені приходить повідомлення. Я одразу ж дивлюся у телефон, повідомлення прийшло з нашого класного чату.

Там де є всі однокласники. Написав Джей.

-ідіть лісом. Я кохаю Боні!-написав Джей у чат.

-ти обрав її тому що вона за тобою не бігала?-Томас.

-Джей, вона тобі не по кишені. Ти її не гідний.-Елізабет.

-от побачите, скоро все зміниться.-джей.

-киньте домашку.-ніка.

______

Їй так і ніхто не відповів. На наступний день я не пішла в школу так як в мене боліли кістки, я лежала у ліжку. Матуся дала мені таблетку та поставила їжу на цілий день, і пішла на роботу.

Я цілий день не могла рухатися, лежала як мертва. У вечері прийшла матуся та викликала швидку тому що мені ставало все гірше і гірше.

У лікарні я здала аналізи. Мені складно про це казати але у мене рак кісток. 4 стадія. Не виліковна. Мій біль можна якось "притушити" але не назавжди.

Лікар каже що я можу померти у будь-який час. У школі ніхто не знав поки моя мати не пішла у школу за документами.

Усі її розпитували де я. Вона все і розказала. Тоді ж мені написав Джей.

-Сонечко як ти? Пробач що не писав, я не знав, я кохатиму тебе навіть такою.

-я теж тебе кохаю, шкода що у нас зовсім не залишилося часу для любові. Я буду спостерігати завжди з неба, у вечері ти зможеш мене бачити, на небі я сама велика зірка.

І тут починається саме страшне, таке відчуття начебто душа покидає мене, стає складно дихати, серцебиття стає все тихіше й тихіше, очі закриваються, а руки ослабли.