Таміла
- Тут знаходяться всі ключі від усіх кімнат, кухні та комори маєтку, місіс Рейверс. Крім кімнат леді Кассандри і леді Амадеї, - щебетала Сюзанна, відкривши гігантську шафа, в якому були педантично розміщені позолочені ключики на витончених гачках. Над кожним була металева табличка з назвою кімнати, до замку якої підходив ключ. І кімнат тут було явно більше сотні! Схоже, мені потрібно було обійти кожну.
Ерік розпорядився щоб новоявлена свекруха посвятила мене у всі тонкощі справ маєтку, передала ключі і видаткові книги. Я рахувати чужі гроші, зрозуміло, не збиралася, але для переконливості мені потрібно взяти на себе управління господарством. Таке собі випробування на міцність! Але леді Кассандра, звичайно ж, не горіла бажанням зі мною спілкуватися. Втім, не тільки спілкуватися. Мій вигляд, схоже, викликав у неї нетравлення, так як до сніданку вона не з'явилася, пояснивши свою відсутність поганим самопочуттям, чим тільки розсмішила бабуню Рейверс. Втім, я й сама не сильно намагалася не потрапляти їй на очі! Але зараз потрібно всього лише переконливо грати і зуміти втекти до того, як Крейг викриє мій обман. А заради цього я була готова на що завгодно. І фіктивна свекруха-фурія, і сотня пліток, і газетні статті, присвячені нашому весіллю всього лише тимчасові труднощі.
Зрештою, я знала, на що йшла! І головне, заради чого.
- Спасибі, Сюзанно, - я кивнула і погляд пробігся табличками. – Можеш іти. Думаю, я впораюся!
- Леді Кассандра веліла мені ні на секунду не залишати вас на самоті, - служниця посміхнулася ще ширше. – Вона боїться, що може щось статися і ваша дитинка народиться раніше терміну!
Скоріше вже вона боїться, що я що-небудь вкраду або підсиплю їй в чай дурману, наприклад. Ось і веліла служниці за мною шпигувати. І підозрює, що дитина не від Еріка, і що я вожу всіх за ніс... А Сюзанна і рада щастю, що на неї звалилось! Не здивуюся, що саме вона ділилася з місцевими газетами інформацією, якої рясніли сьогоднішні заголовки. «Принц і жебрачка», «Спадщина Рейверсов дістанеться шинкарці» та інше в тому ж дусі.
Можна було відкрутитися від настирливої Сюзанни, але стосунки з леді Кассандрою це тільки зіпсує. Мені це зовсім ні до чого. Хоче знати кожен мій крок? Та будь ласка! Мені приховувати нічого. Майже.
- Відмінно! Сподіваюся, ви вмієте приймати пологи на будь-якому терміні, - я хмикнула і очі дівчини округлилися від переляку.
- Б-боюся, що не зможу, але у нас є чудова лікарка! – Сюзанна вийшла з положення.
Та вже! Лекарка, натираюча болотною рідиною... Я б дозволила їй приймати пологи хіба що тільки собаки.
- Що ж! Тоді мені нема про що турбуватися! Почнемо обхід з кухні!
- Так-так! – служниця закивала з подвоєним завзяттям - Так само леді Кассандра просила обговорити з вами меню на тиждень, графік прибирання кімнат та прийом з нагоди дня народження леді Амаду.
Видихнувши і поправивши поділ чергової нової і вкрай незручної сукні, я попрямувала слідом за Сюзанною. Перед очима миготіли приблизно однакові гостьові спальні, вітальні різного ступеня оздоблення. І в якийсь момент мою увагу привернули сімейні портрети. Не було ні єдиного, на якому було б зображено щасливе сімейство у повному складі. Ось, наприклад. Леді Амадея в молодості, яку було складно не впізнати, і її чоловік дивляться на мене з величезною картини у вітальні... Молоді і закохані. Художнику відмінно вдалося це передати. Але поруч вже портрет без чоловіка, тільки з дитиною на руках. І погляд у леді Амадеї став інший. Жорсткіше і серйозніше. Та ж історія сталася і з портретом новоявленої свекрухи... Збіг? Не думаю.
Це й була основна причина появи мене в цьому будинку. Ерік боявся прокляття. Невже йому ніколи не судилося одружитися? Пізнати радість батьківства... Незважаючи на його деяку легковажність, думаю, з нього б вийшов чудовий батько. Добрий і розуміючий. І з відмінним почуттям гумору.
Але роздивлятися інші портрети часу не було. Кімнат було дві сотні, а годин в добі всього двадцять чотири. Обхід Сюзанна щебетала практично весь час і слідувала за мною по п'ятах, заглядаючи через плече всякий раз, коли я намагалася відсторонитися. В кінці я все ж таки не витримала і, побачивши перед собою першу-ліпшу вбиральню, кинулася туди. Сюзанна засеменила слідом.
- Я допоможу вам! – від її участливості хотілося втекти подалі.
Стало навіть цікаво, як вона збиралася мені допомогти! Ні, це вже не смішно навіть!
- Тримати спідницю поки я буду зайнята справою? Чи боїтеся, що спадкоємець Рейверсов вислизне в процесі? – я поцікавилася як ні в чому не бувало. – Хоча вважаю, леді Кассандра просила простежити, щоб я нічого не винесла з цього будинку. Так ось. Ванну або умивальник, навіть якщо він покритий золотом, я винести, на жаль, не в змозі. Будьте спокійні. Почекайте мене тут!
Відчинивши двері прямо перед носом багрової Сюзанни, я прошмигнула в кімнатку і клацнула замком. Тут, як, втім, і в будь-якій іншій вбиральні, все сяяло від чистоти, простора ванна більше нагадувала невеликий басейн. Потрібен був невеликий перепочинок від балаканини моєї супутниці. До того ж, в животі починалася справжня битва від нескінченної біганини по поверхах.
Підійшла до невеличкого віконця і відчинила його навстіж. У приміщення увірвався солодкуватий аромат квітів і свіжоскошеної трави. Перевела погляд вниз, у бік основного входу. Біля нього якраз зупинився чорний лакований екіпаж. Гості? Невже ще не всі родичі привітали Еріка з настільки знаменною подією? Цікаво.