Розділ 9

Таміла

- Міс..сіс Ре-рейверс, ось спальня... ваша спальня, - худенька служниця, проговорила ледь чутно, а потім втупивши погляд у підлогу, зупинилася навпроти великих дерев'яних дверей.

Здається, Ерік називав її по імені... Точно! Амелі.

- Дякую, Амелі, - посміхнулася і кивнула у відповідь. – Можеш іти!

А потім переступила поріг просторої спальні. І все тут було добре і багато. І величезне ліжко, де бувало, швидше за все, не один десяток жінок, і яку мені тепер доведеться ділити з чоловіком, і величезний килим на підлозі, і багаті різьблені меблі, і темні штори, що практично не пропускали денного світла... Але все було якось обездушено. Наче тут ніхто й не жив зовсім! У мене в комірчині місіс Флаерті і то було затишніше. А тут усе якесь похмуре, темне.

Пройшла вперед і розкрила штори, підв'язавши їх і дозволяючи сонячному світлові прорватися в це темне підземелля. Ну ось! Вже веселіше!

За спиною пролунав рішучий стукіт.

- Увійдіть.

- Місіс Рейверс! – переді мною з'явилася нова білява служниця з нудною та надто награною посмішкою на пухких рожевих губах. - Мене звуть Сюзанна! Я буду вашою особистою покоївкою! Куди я можу розкласти ваші речі?

Вона, хоч і вміло приховуючи це, розглядала мене вздовж і впоперек, а в її очах плескався неприхований інтерес. Ні. Захват від передчуття свіжої плітки!

- Ви можете залишити валізу! Я сама впораюся з розбором речей!

Не вистачало ще слугам порпатися в моїй білизні. Їм, мабуть, і копання в моєму фальшивому особистому житті буде достатньо.

- І все ж, дозвольте мені допомогти! – вона не вгамовувалася. – У вашому становищі треба більше відпочивати!

Яка турбота! Напевно хоче зібрати більше чуток для свіжих пліток. До вечора одруження самого вигідного жениха міста будуть обговорювати на кожному розі. Вірніше, не так. Одруження спадкоємця всіх багатств роду Рейверс і трактирниці без роду і племені!

- Ви мені дуже допоможете, якщо приготуєте м'ятний чай! – я рішуче виставила дамочку за двері.

- Добре, - вона кивнула і пішла, якось різко розгубивши всю свою люб'язність.

От і чудово! Перехопила свій чемодан і почала розбирати речі. Втім, і розбирати-то було нічого. П'ять суконь приблизно однаковою мірою старі, білизна, плащик, коробочка з моїми інгредієнтами для зіль і портрет матері.

Ох, невже все це справді відбувається зі мною?

Загалом-то мені, звичайно, не звикати жити з практично незнайомим чоловіком під одним дахом. І навіть ділити з ним ліжко. Втім, про Еріка мені все ж відомо набагато більше, ніж про Крейга перед заміжжям. Та і треба визнати, він був мені більш симпатичний. Відразу сказав про свої наміри.

І терпіти нападки свекрухи теж вже доводилося. Ось тільки зараз мені за це заплатять непогану суму грошей. Та ще й сховають від настирливого колишнього чоловіка, незрозуміло з якого переляку, спливаючого батьківськими почуттями до моєї дитини. Потрібно лише дочекатися виконання заповіту, отримати свої гроші і втекти. Це... це просто робота! Після якої я навіть зможу покинути материк і влаштуватися на островах. На обіцяне нинішнім чоловіком золото цілком можна придбати невеликий будиночок і, продаючи зілля, ростити дитину.

Потрібно просто переконливо грати вагітну дружину кілька місяців. Це ж не підноси в "Кривому розі" тягати!

У двері знову постукали, відволікаючи мене від моїх розважливих думок, і на порозі з'явилася невисока бабуся, яка спиралася на руку Еріка. І треба сказати, вигляд у неї був куди більш задоволений, ніж у новоявленої свекрухи. Втім, вона таки домоглася того, чого хотіла.

- Бабусю, знайомся - це Таміла, моя дружина, - представив мене Ерік, і я потягнулася за сумкою, очікуючи ще одної втрати свідомості. Але ж ні. Бабуся лише трохи примружилася, і трохи схиливши голову, уважно вивчала мій вигляд. І від цього погляду стало навіть якось ніяково. І щось всередині підказувало, не так проста ця старенька, як хоче здаватися!

Вона підійшла ближче, а слідом у ніс вдарив мерзенний їдкий запах. Начебто знайомий, я навіть відчувала нотки знайомих інгредієнтів.

- Дуже рада познайомитися, - я заговорила дещо здавлено, а потім схилила голову в знак поваги.

Отже. Головне пам'ятати, я закохана в Еріка, Ерік закоханий у мене і разом ми щаслива молода сім'я, яка готується стати батьками!

- Ерік, милий, у тебе справи були строкової важливості, - відкрито натякаючи на те, що чоловікам тут не місце, сказала бабуся. - І спробуй ще раз поговорити з матір'ю. Тільки без битого посуду. Я, звичайно, ненавиділа ці вази, але все ж такі істерики дуже марнотратні навіть для такої транжири, як Кассандра.

Ерік кинув на мене трохи розгублений, але безпомічний погляд. А після підбадьорливо посміхнувся і кивнув:

- Тільки не забувай, що моя дружина не повинна хвилюватися. У неї і так напружений день.

- Можна подумати, що я настільки стара, що забула, як це носити під серцем дитину, - хмикнула леді Амадея Рейверс, відчепившись від онука. - Хоча цим ти в діда. Той теж весь час мене трохи не на руках носив. Іди вже. Ми попліткуємо тут.