1 Документалка .

«Вперше гра під назвою Брумель появилася в кінці двадцять першого століття. Та тоді це була маловідома гра на приставку, в якій використовувалось поєднання жанрів РПГ і класичних головоломок. Та свою популярність Брумель розпочав лише через п’ять років після початку продажів. Саме тоді розробники, Тед Горман і Ієн Селдінг, виконали першу в історії повну асиміляцію однієї гри іншою. Брумель, завдяки новітній розробці своїх творців, поглинув класичну гру Тетріс, що призвело до появи в самому Брумелі міні ігор і квестів, що були основані, чи повторювали ігри класичного Тетрісу. Розробники Горман і Селдінг викупили права на всі ігри Тетріс, які в той час уже втратили свою популярність, і робочі моделі можна було знайти лише в музеї.

Асиміляція гри визвала небачений ажіотаж, привернула увагу до гри, і Брумель став однією з найпопулярніших ігор епохи. Та розробники не хотіли зупинятися на цьому, і вже через півроку в грі відбулося чергове оновлення, якому передувала асиміляція ігор типу Тамагочі. Нове оновлення принесло нові можливості у грі, і нових фанатів.

Розробники Брумелю взяли собі за мету створити найкращу в світі гру, яка не втрачатиме популярності навіть через століття. Чим популярнішим ставав Брумель, тим більше використовували режим асиміляції, добавляючи все нові і нові ігри. Спочатку це були прості, і давно забуті ігри, згадки про які збереглись хіба в підручниках, Та з такого ігрового непотребу, Горман і Селдінг змогли створити шедевр, який приносив їм багатомільйонні прибутки щороку. Після ігор минулого століття, компанія ГорСелд, яку заснували Горман і Селдінг, стала викупляти права на всі дешеві ігри, що втратили популярність, провалили запуск, чи давно вже застаріли.

Так за сімдесят років існування гри, Брумель практично повністю заполонив ринок ігор, поглинувши всіх своїх конкурентів. Єдину конкуренцію Брумелю складали три не менш популярні гри: Чарівний ліс, Світ казок, і Апокаліпсис. Останній, до речі, протримався найдовше, перш ніж права на нього було викуплено, і асимільовано в Брумель.

Брумель став єдиною онлайн грою в усьому світі, та розробникам було і цього мало, хоч вони і були вже поважного віку, та не втрачали своїх професійних талантів, а вдосконалювали їх разом із своїм дітищем. Так в 2170 році в онлайн грі Брумель були застосовані технології штучного інтелекту, що вивело гру на зовсім новий рівень. Тепер не було лінійного, прописаного наперед, сюжету, що мав нехай і тисячу, але фіксованих варіантів розвитку. Із додаванням штучного інтелекту гра стала розвиватись самостійно, підлаштовуючись під стиль і потреби, кожного окремого гравця…»

– Кириле, ти ще не спиш? – запитав мене батько заходячи в кімнату, – годі вже дивитись ці старі передачі, лягай спати, в тебе завтра важливий день!

– Добре, тат, зараз вже лягаю, – та тато не вийшов з кімнати доки не побачив як я вимикаю проектор телевізора, і тільки після цього він пішов, замкнувши двері.

Взагалі то тато в мене добрий, за всі мої п'ятнадцять років він ще ніколи не кричав на мене, чи карав за що не будь. Просто тато знав як я полюбляю старі документальні фільми, і що я можу просидіти за їх переглядом всю ніч. Та сьогодні я не планував такого, завтра і справді важливий день, та все ж цю документалку я таки додивлюсь, там ще трішки лишилось. Перевівши проектор телевізора так, щоб зображення проектувалося на стелю, я вдяг навушники і вмостився зручніше на ліжку. Тепер якщо тато зайде в кімнату, він подумає що я сплю. Давно вже користуюсь таким прийомом, і він мене ще ні разу не підводив.

«… Компанія ГорСелд, як і всі права на гру перейшли у спадок до п’ятьох внуків перших розробників гри, але фактично всією компанією, і розвитком гри керував тільки один Матіс Пралін, внук Теда Гормана. В той час як решта акціонерів лише витрачали гроші які отримували з компанії, як одні із власників.

Під керівництвом Праліна, гра Бумель продовжила свій розвиток, щороку поповняючись новинками, які підтримували інтерес гравців. Але Матіс, як і його дід, не хотів зупинятись на досягнутому, і розуміючи що рано чи пізно не залишиться нічого, що можна додати в гру, тому Матіс пішов іншим шляхом. В 2230 році було засновано дочірню компанію від ГорСелду, яку назвали Технікал Новейшин. Ця компанія була зосереджена на розробці гаджетів для покращення умов гри. Приставки і джойстики відійшли в небуття після розробки віртуальних рукавиць, що дозволяли керувати процесами в грі жестами і рухами рук.

Наступною грандіозною розробкою компанії стали віртуальні окуляри, це був аналог віртуальних шоломів минулого століття, які дозволяли майже повністю зануритись у гру. Доповненням до окулярів стали тактильні костюми, що могли передавати тілу людини до ста відсотків всіх відчуттів з гри. Так якщо в мережі Брумеля хтось взяв вас за руку, ви могли відчути цей дотик тик наче він був реальним.

Вже тоді в Брумель, по суті єдину віртуальну гру, грали майже усі жителі планети. Та Технікал Новейшин зробили чергове грандіозне відкриття в ігровій індустрії, було розроблено першу капсулу повного занурення в віртуальний світ. З цього часу Брумель перестав бути просто онлайн грою, він став цілим окремим світом який із захопленням досліджували мільйони гравців з усього світу.

З роками гра не втрачала популярності, захоплюючи цілі покоління. Ігрові капсули не припиняли свій розвиток і вдосконалення, і вже за кілька років після випуску першої капсули, на світ появилася капсула нового покоління. Альфа ремпіда 348 не просто дозволяла повністю занурюватися в цифровий світ, але і забезпечувала організм поживними речовинами, що дозволяло проводити у грі цілий тиждень, без переривів на їжу, сон і туалет. Це була перша капсула з такими можливостями, та не надто вдала, вже через пів року, після початку продаж, стали поступати перші повідомлення про смерть гравців, під час ігрового процесу. Альфа ремпіду 348 було знято з продаж, та на зміну їй прийшла нова модель Альфа віртус 1, в програму якої було вмонтовано медичний блок, що стежив за життєвими показниками гравця, і в разі потреби могло відбутися екстрене виведення з гри. Такий запобіжник швидко виправдав себе, і перестали надходити повідомлення не тільки про смерть гравців, під час ігрового процесу, але і про погане самопочуття, після закінчення ігрового процесу.