Частина 2. Учень.

Розгорнувши папірець Галина зблідла. Деякий час вона не в змозі поворухнутись зачаровано дивилась на нічого не значущий для простої людини малюнок.

 – Ти впевнена що це саме той знак? Ви там нічого не переплутали? – нарешті ледь видавила вона із себе тремтячим від первісного страху голосом.

 – Так! Ніякої помилки бути не може! – впевнено заявила Марина, - Адам Рудольфович за допомогою маятника ввів Андрія в транс і той згадав під час гіпнотичного сну все до останньої риски. Щось не так?

 – Боюсь сестро я тобі в цій справі не зможу допомогти, - відповіла Галина, її голос звучав пісно без жодної інтонації, - Хоч я і справжня відьма, але чаклун, що начертав це закляття набагато сильніший за мене.

 – Як це так не можеш?! Всім допомагаєш а рідній сестрі дулю?! – виплеснула свій гнів білявка, а потім оговтавшись упала перед сестрою на коліна і зашепотіла, - Галю! Сестро! Благаю тебе, допоможи! Думаєш я не знаю яким людям ти допомагала? Якщо діло в грошах - то не хвилюйся ми знайдемо любу суму…

 - Та не в грошах справа! – втомленим голосом, перебила її Галина, - Це древнє закляття зроблене на крові! Хоча постривай! Воно спрацювало! Мітили в твого Андрія а загинула його пасажирка!

Господиня включила в кабінеті світло, надівши окуляри, декілька хвилин уважно вивчала креслення.

 – Бачу символи Сетха та Анубіса давньоєгипетських богів смерті. Знаки землі та повітря, що при деяких обставинах можуть означати рух. В поєднані все збігається. Це як складна хімічна формула, знати б ще фізичні та хімічні компоненти що входять до неї…

Через кілька днів Сергій по пораді дона Педро змінив помешкання на більш пристойне. Найняв двох репетиторів з Іспанської та Французької мов. А ще через два тижні він зустрічав літак з вчителем в аеропорту Борисполя. В житті старий іспанець виявився надзвичайно жвавою людиною. Його цікавило абсолютно все у новій для нього країні. Після обіду, та невеличкої екскурсії по місту, вони поїхали до хлопця на квартиру. Дон Педро став біля спеціально придбаної для цього дошки і почав свій перший урок.

 – Що таке магія? – поставив він запитання, і тут-же сам на нього відповів, - Магія це дії пов’язані з вірою людини здійснювати вплив на сили природи, тварин, предмети, людей підпорядковуючи під себе надприродні сили або маніпулювати ними за допомогою амулетів, заклять і певних обрядів. Магія і чаклунство нероздільні. Лицарі нашого ордену займаються переважно обрядами так званого «світлого» або як прийнято казати «західного напрямку» праматір’ю якого прийнято вважати давньогрецьку богиню чаклунства Гекату. Ми заперечуємо владу Темряви хоча іноді буваємо змушені використовувати і силу їхнього закляття. В цьому компромісі і є частка суті мудрої та багатоликої Істини. Наш орден займається багатовіковим протистоянням Добра і Зла. Скажи мені як ти оцінюєш випадкове вбивство своєї колишньої коханки?

 – Це є велике зло, - не роздумуючи відповів хлопець.

 – А от і ні! – палко заперечив вчитель.

 – Чому ні? Я головний винуватець її смерті – а вбивство це є смертний гріх.

Дон Педро переможно посміхнувся, рвучко зняв ковпачок з маркера, і кількома спритними рухами намалював на дошці меч.

 – Як казали древні: «меч разить в обидва боки». Наприклад - хірург видаляючи пухлину спричиняє організму біль. Принаймні так було раніше до винайдення анестезійних засобів. А якщо не видалити пухлину на людину чекає неминуча смерть.

 – Ну ви порівняли операцію і вбивство, - сказав Сергій.

 – Я нещодавно зазирнув в «Книгу доль» і знаєш, що я там побачив?

 – Звідки я можу знать? – потис плечима юнак.

 – Олена Коваль повинна була загинути через чотири роки, на шостому місяці вагітності, від наркотичного передозування. Дата, місце, ім’я батька не народженої дитини тебе цікавить? – холодні очі вчителя дивились на хлопця суворо та вимогливо.

Наступного разу Галина приймала сестру у вітальні. На дворі буяла весна. Привітний Травневий вітерець легенько погойдуючи штори, заглядав в напіврозчинені вікна. Господиня щоб не хвилювати сестру відправила обох собак в садок. Жінки пили каву, їли торт привезений Мариною. Та, весело щебечучи, розповідала останні світські плітки, Галина робила вигляд, що це їй цікаво. Після того як чашки спорожніли, Марина посилаючись на дієту, відмовилась від другої чашки, замовкла, всім своїм виглядом вказуючи на те, що вона чекає що скаже господиня.

 – Я всебічно обстежила твого сина і впевнено можу заявити що, не тільки в дану хвилину, але й найближчому майбутньому для його життя чи здоров’я немає ніяких загроз, - сказала Галина, - Як буде надалі нічого сказати не можу.

Марина весь час пильно дивилась їй в очі, і їй здалось, що чаклунка чогось не договорює.

 – Ти про щось умовчуєш Галю. Що не так? – запитала вона, не відводячи погляду від сестриних очей.

Господиня декілька хвилин розмірковувала а потім наважившись відповіла.

 – «Катаючи на яйцях» я довідалась що до цього діла причасна третя особа. Колишній горе кавалер тієї дівки. Можливо він в цьому якось замішаний, але мене хвилює та особа, що вклала йому в руки таку надпотужну зброю.

 – А мене хвилює лише здоров’я мого сина! – прошипіла Марина, - Гаразд, якось самі розберемось з цім залицяльником. Скільки я тобі винна?

Дон Педро пробув в Києві рівно тиждень. Зранку, поки Сергій був на навчанні, він розгулював по місту, а ввечері викладав ази магічного мистецтва. Хлопець виявився старанним учнем, чим немало порадував старого чаклуна.