3

☾3☽ 

Хлопець ходив по кімнаті, роздивляючись на всі боки, а я стояла і не могла зібрати себе до купи. 

— Ти головне тримай полин у кишені, усі інші речі, які нам можуть стати у пригоді, я візьму, — впевнено промовив хлопець і клав у рюкзак різні речі, — не думаю, що ми повернемось додому протягом цих двох днів. Ми мусимо тебе врятувати, — промовляв хлопець. За той час він поклав у рюкзак їжу на перший час, пляшку води, ніж і покривало. 

— Ти так відповідально до цього ставишся, — промовила я. У мене враз виникло відчуття, немов він більше хвилюється за мене, ніж я сама. 

— Мальво, це ж не жарти. Ти бачиш сама, яка ти знесилена без намистин, — промовив він, — ти маєш розуміти, що зараз він нас залежить наше майбутнє. 

— Моє майбутнє, Іринею. Моє життя зараз у небезпеці, тільки моє, — розчаровано відповіла. 

—Ти помиляєшся, наше, — заперечив хлопець і підійшов до старої шафи, — якщо я тебе втрачу, то що буду тут сам робити? Я ж тоді втрачу сенс свого життя, — взяв до рук маленьку скриньку і дістав звідти щось дрібне. 

Я розчулено стояла і споглядала на нього. 

— Що ти там маєш? — підбігла до нього і видивлялась, а хлопець в той момент швидко заховав це у свою кишеню, — ти виглядаєш схвильованим, — запитала я. 

— Взяв декілька монет. Раптом пригодиться, — відповів він, натягуючи рюкзак на плечі, — нам варто вирушати. 

— Ми навіть не знаємо, де їх шукати, Іринею, — здивовано відповідаю. Він так швидко заховав ті монети собі до кишені, що раптом у мене виникли сумніви щодо його правдивості. 

— Ми мусимо спробувати їх відзнайти, — говорив хлопець і закривав двері хатини, — по дорозі будемо думати, яку місцину нам варто перевірити першою. 

— Я хочу ще раз подякувати тобі, що ти не залишив мене у біді, — сором'язливо  промовила, — ти цим показав всю турботу до мене. 

— Це найменше, що я міг зробити для тебе, — промовив і поклав руку мені на плече, — я не дочитав про намисто до кінця, там може бути потрібна для нас інформація. 

— Я її прочитаю, — промовила я, відкриваючи книжку.