Брехня з присмаком правди. Книга друга

81

Я не вірила тим словам, які лунали з рота Діани. Це якась дурня. Ральф не може мені зраджувати. Він на це не здатний.

- Це жарт? - перепитала я.

- Ні, - серйозно сказала вона.

- І звідки ти знаєш?

- Зустріньмося і я тобі розповім. Це не телефона розмова.

- А звідки мені знати, що ти не обдурюєш?

- Ліно, ти досі на мене ображаєшся?

- Так, - різко сказала я.

- Вибач мені...

- Діано, твої вибачення зараз мені нічим не допоможуть.

- У сенсі?

- А на тебе зла та крапка, -  різко відказала я.

- Ліно, я тобі кажу правду. Давай сьогодні зустрінемося і поговоримо.

Я заплющила очі та стала повільно втягувати через ніс повітря. Поки мозок думав, що робить. Проте інформація, що Лауда пішов на ліво мені не вкладалася у голові.

- Ліно! - лунав голос подруги.

- Через час у нашому кафе, - різко промовила я.

- Гаразд. Вже виходжу.

На цьому розмова завершилася. Я поклала телефоннта стіл та стала дивитися на двері кухні. У мені вирувала злість, яка почала душити горло. Невже Ральф мені зраджує?

Потім я перевела погляд на чашку з відваром. Мабуть, він почекає декілька годин. Тому мої руки вилили вміст назад до каструлі, котру я поставила на балкон.

Після цього я зайшла до вітальні, де Ральф сидів на дивані та щось писав на телефоні, а коли побачив мене, то різко відклав смартфон у сторону та почав дивитися на мене.

- Мені треба зустрітися з подругою, - промовила я.

- Сьогодні? - здивовано запитав він.

- Так.

- А це не може почекати до завтра? Ти втомлена. Я не рекомендую тобі зараз кудись їхати. Це може погано вплинути на дитину.

- Це термінове та важливе, - промовила я

- Точно?

- Так, - дивилася на я нього та не знала чи варто на нього злитися. Звісно я сама не свята, але щоб таке утнув Ральф.

Однак мене почав насторожувати той факт, що він хотів у ліжку третю жінку, але... Чорт. Щось мені не дуже це все подобається. А якщо дійно це правда?

- Гаразд, - погодився мій чоловік та знову взяв до рук смартфон.

- А де ти знайшов ту дівчину для інтимних розваг? - запитала я.

Лауда моментально розгубився. Він на диво мовчав, наче шукав відповідні слова.

- Де? - наполягала я.

- В Інтернеті, - відказала він. - А навіщо ти питаєш? Щось сталося?

- Ні, просто цікаво, - похитала головою.

- Ну добре.

Я пішла до спальні, де переодягнулася. Всі п'ять хвилин мозок думав про відповідь мого чоловіка котра мені не подобалася та насторожувала. Але остаточні висновки треба робити після того, як зустрінуся з Діаною. Хто його знає, що мене чекає та, яку інформацію я дізнаюся.

Звісно мені не хочеться вірити у те, що Ральф дурив мене. Однак життя настільки мінливе, що я не знаю, який негаразд мені чекати далі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше