74

Невдовзі день завершився. Сонце сіло за горизонт, та темна ніч швидко заполонила простір навколо. Стало прохолодно та якось сумно. Проте, мабуть, останнє почуття, що в мені сиділо, було від сьогоднішніх подій, які ледь не розбили моє життя.

Євгеній приїхав сюди та зробив цілий скандал! Він має наречену, проте вирішив влаштувати мені такі веселощі. Але навіщо? Що він від цього матиме? Невже йому так подобається постійно мене обманювати? Мабуть, що так...

Досі не вірю, що за його начебто щирими словами ховалася брехня. Хіба він не боявся, що Аліна може викрити нас? Але вона нас бачила у тому кафе, то чому не підійшла та не зробила зауваження. Чи вона думала, що я просто його діловий партнер? Проте вона була моїм психологом та знала, що я спала з ним та...

Від цих усіх думок у мене стала боліти голова. За ці декілька днів так багато чого сталося, що я не можу нічого скласти до купи. Однак це все варто забути та жити далі. Тепер Маланюк дійсно у моєму минулому. Я більше ніколи в житті не стану про нього згадувати. Звісно в мені десь глибоко жевріє надія, що то все дійсно брехня та Євгеній мене не зрадив та кохає, проте вона невпинно гасне, і скоро її повністю не стане. Вона захолоне, а час згодом знищить її. Не стане ніяких доказів, що вона взагалі існувала.

Ральф уже спав. Його ввечері доволі сильно рознесло від спиртного, і він зараз сильно спав. Також трішки перебрав з алкоголем батько, що в сусідній спальні бачив уже десятий сон.

А ось мені зовсім не спалося. Я думала про свою вагітність. Мені треба з нею щось робити, бо якщо на світ з'явиться дитина, яка буде дуже схожою на Маланюка, то в мене будуть великі проблеми.

Я встала з ліжка та пішла на кухню. По дорозі прихопила телефон, бо в голову прийшла одна ідея - викликати аборт за допомогою народних рецептів. Звісно такий метод доволі небезпечний, проте варіантів у мене мало. До лікаря я не можу піти за спиною Ральфа та батьків, а ось викликати викидень можна.

Я зайшла в режим "інкогніто" та стала шукати можливі способи.
Їх було багато. Всі базувалися на травах. Деякі з них було мені знайомі та здивували, що у високих концентраціях мають такі властивості. Однак це мій єдиний варіант. Треба робити все можливе, щоб не дати цій дитині з'явитися на світ. Я знаю та розумію, що це звучить страшно, але таке життя бентежне.

- Чого не спиш? - почула я голос мами за спиною, який мене добряче злякав. Я не очікувала, що вона так тихо підійде до мене у таку пізню годину.

- Та безсоння, - відказала я, заблокувавши телефон. Не вистачало, аби мама побачила, що саме я шукала в мережі Інтернет

- Буває, - сіла вона біля мене та якось стала на мене дивно зиркати, а потім продовжила. - Ти нічого не хочеш мені сказати?

У мене все похололо в середині. Таке запитання злякало мене. Мама тиснула на мою хвору точку.

- Ні, - сказала я,

- Точно?

- Так.

- Бо мені здається інакше.

Я не відповіла. Між нами постала мовчанка, яка настільки мене пригнічувала, що не передати.

- У тебе щось було з тим чоловіком? - запитала вона.

- Що? - викотила я очі.

- Ліно, - тихо звернулася до мене мама. - Ти можеш мені розповісти правду. Я нікому нічого не скажу.

- Мамо, мені нема, що розповідати. Я не мала нічого з Євгенієм!

- Дитина точно від Ральфа? - запитала вона мене.

- Звісно, - пирхнула я. - Чому ти мені задаєш такі дивні питання? Чи тебе беруть сумніви щодо моєї порядності?

- Звісно ні. Але...

Проте мама далі не стала нічого говорити. Жінка пішла, а мені почало здаватися, що вона мені не повірила. Не вистачало того, аби...

Але мама не здасть мене. Навіть якщо вона щось запідозрила, то не стане розповідати Ральфу про... Однак не буде чого розповідати, бо завтра ми приїдемо додому та я зроблю те, що маю. А викидень скину на нерви...