64

Біля п'ятої години вечора Євгеній привіз мене додому. На щастя, йому вистачило розуму висадити мене на сусідній вулиці.

- Я тебе люблю, - сказав він, поцілувавши мої вуста.

- І я, - сказала, відкривши двері.

- Надіюся, що у понеділок закінчиться ця вся халепа, - кинув Маланюк у мене такі слова.

У відповідь я похитала головою та стиснула губи. Мені не хотілося підіймати цю тему.

Мої блакитні очі побачили, як віддалялося авто Євгенія. За мить воно зникло, і я пішла до своєї квартири.

Двадцять хвилин я тягнула ноги до дверей та думала про ситуацію, що склалася. Мене вивертало, а ще більше хвилювала затримка місячних...

Я розуміла, що бути з Ральфом більше вже не можу, але як піти? Які слова йому сказати? Але, мабуть, найбільш буде страшно, коли він дізнається до кого я подалася...

Однак краще зараз усе вирішити та не тягнути. Бо якщо Ральф дізнається від когось про мої відносини з Маланюком, то це буде дуже страшно, бо він ревнивий. Це Лауда сам мені розповідав та багато на цьому наголошував.

Йому ніхто не може про таке повідомити. Звісно, якщо не брати до уваги Аліну, яка сьогодні бачила мене в кафе з Маланюком, проте вона мій колишній психотерапевт та поклялася, що вся інформація, яка вилітає з моїх вуст залишається лише між нами. Але якось дивно вона подивилася на мене та дуже сильно при наших сеансах переконувала мене забути по Маланюка...

Коли я майже дійшла до будинку, то мені в очі кинулася аптека. Великий зелений хрест паралізував мене. Я згадала про затримку, тому довго не думаючи зайшла в середину, аби купити тест на вагітність.

Коли літня аптекарка почала слухати мене, то перші хвилини чула від мене наступне:

- Одну пластинку цитрамону, анальгіну, активованого вугілля, вітаміну С, септифрілу та...

- Що? - запитала вона лагідним голосом.

- Тест на вагітність, - сказала я, обернувшись назад. Мені якось було соромно таке купляти.

- Вам який та скільки?

- Такий, який найбільш точно показує.

- Один?

- Три - випалила я.

- Гаразд.

За хвилину аптекарка пробила мені ліки, які заховала в сумку та сказала:

- Тест можна робити з першого дня затримки менструального циклу.

- Дякую, - пробурмотіла я.

Весь час, що йшла до квартири, то думала швидше зробити тест. Я молилася, щоб там нічого не було. Дуже на це надіялася...

Однак мої плани змінив Ральф, який відчинив двері квартири. Він здивовано глянув на мене та сказав:

- Я на тебе чекав.

- Ти сьогодні раніше, - проігнорувала я та пройшла у коридор, де помітила на підлозі пелюстки квітів.

- Так, - підтвердив він.

- А це що? - показала я пальцем на те, що мене стало турбувати.

- Романтичний вечір. Вирішив приготувати тобі сюрприз...

- Не варто було.

- Чому?

- Зараз не час для сюрпризів, - скинула я туфлі.

- Ліно, не починай, - обійняв мене чоловік. - Давай сьогодні забудемо про все та станемо насолоджуватися гарним вином та вечерею...

Після цього він намагався мене поцілувати, але я обернулася від нього, схопила свою сумку та сказала:

- Мені треба в туалет.

- Гаразд, - пробурмотів Лауда, який не зрозумів моєї поведінки. - Тоді чекаю тебе в спальні...

Я не відповіла. Мене цікавило інше. У ванній кімнаті мої руки закрили двері, а потім почали швидко шукати тест. Очі прочитали інструкцію, а через хвилину я приступила до роботи.

П'ять хвилин я чекала, аж поки не відкрила ковпак, де на мене мав чекати результат. Як же було страшно в той момент. Мої руки тряслися, а серце гупало мов дурне.

Спочатку я розплющила одне око, а коли побачила результат, що мене приголомшив, то відкрила інше. Дві смуги.