Розділ 2

Місяць як Уолтери живуть з нами по сусідству.

Харпер..

Він чудовий..

Ми швидко знайшли спільну мову, хоча він й досі старається зайвий раз змовчати. 

Доречі Харпер навчається в одній школі зі мною, та ще й в одному класі. Я вважаю це чудово.

Ми рідко спілкуємося з ним. В школі він зазвичай з хлопцями спілкується, а зі мною тільки по вихідним і Харпер інколи залишається у мене на ніч. Якщо звісно його батько дозволить..

Гаррі лякав мене. Особливо його поведінка та відношення до Харпера, він ставився до нього як до нерідного сина, а от з Андріаном все навпаки..

Сьогодні мої батьки поїхали за місто на вихідні, а я вмовила їх залишитися мені вдома. Але з умовою, що тітка Ада буде навідуватися до мене.

Я сиділа на підвіконні в своїй кімнаті і до вікна в сусідньому будинку підійшов Харпер. Я відкрила своє вікно, а він своє.

 - Приходь до мене! - крикнула йому, а він відразу пішов кудись. Я здогадувалася, що до батька за дозволом.

Тут він повертається до вікна.

 - Батько не дозволив, вибач. - відповів хлопець і закрив вікно. Я теж відійшла від свого та хотіла лягти в ліжко як пролунав дзвінок в двері. Я підійшла до них та глянула у вічко. Гаррі.

Я відкрила йому двері.

 - Батьків немає вдома. - повідомила його, а він бридко посміхнувся.

 - А я до тебе прийшов, нам є про що поговорити. - він нахабно пройшов в будинок і сів на дивані у вітальні. Я пройшла до нього.

 - Я бачу ти добре спілкуєшся з Харпером, - сказав він, я лише кивнула головою підтверджуючи це. - Досить, завтра в школі підставиш його. - сказав чоловік наказним тоном.

 - Я не буду цього робити. - не погодилася на його наказ.

 - Будеш або я виріжу твою сім'ю на твоїх очах. - сказав він мені, а моє серце зжалося, страх з'явився на обличчі, а він розсміявся. - Мені не складно це зробити, я вбив свою рідну дитину, думаєш не зроблю того ж з твоїми батьками? - підла усмішка сяяла на його обличчі, а мене кинуло в піт через його слова. - Я вбив свого першого сина коли йому був рік, а все тому, що я не хотів його. - продовжив він, я ледь не плакала і він зрозумів, що я здалася і виконаю його побажання.

Я погодилася на його умову. Пожертвую дружбою з Харпером ніж сім'єю..

До пізньої ночі я думала як вчинити, що таке зробити. Але нічого не приходило на розум.

Що зробити, що сказати чи подзвонить до тата і все розповісти? Я не розуміла, що мені робити і це лякало..