Розділ 52 — Кріс

Кріс

Сьогодні — мій перший бій із використанням магії. Чорт. Як же я нервую. Серце гупає в грудях, відбиваючи шалений ритм. Я стискаю пальці в кулаки, намагаючись придушити хвилювання, але воно все одно просочується під шкіру, стискає горло, сковує м’язи. Вперше за всі мої бої я не впевнена, як усе завершиться.

Що, якщо я облажаюся? Ні. Не час для таких думок. Я глибоко вдихаю, намагаючись заспокоїтися. Є й плюси. Навіть якщо я програю, мені заплатять більше, ніж за всі мої попередні перемоги. Гровер щедрий, коли йдеться про видовище. А сьогодні я для нього справжній подарунок.

Саме тому на мені знову цей клятий прозорий наряд. Здається, чи вони стають тільки відвертішими з кожним разом? Тканина майже нічого не приховує, особливо під яскравим світлом прожекторів.

Натовп гуде.

Я заплющую очі на кілька секунд, дозволяючи собі уповільнити дихання. Коли відкриваю, бачу, як мій суперник виходить на ринг. 

Я роблю крок уперед, зустрічаючи його погляд, і в цей момент арена здригається від звуків натовпу.

Вони кричать моє ім’я.

— Сара! Сара! Сара!

Чорт. У мене з’явилися фанати. Я майже усміхаюся. Якщо я вже стала зіркою цього місця, то нехай сьогодні вони побачать справжнє шоу.

Голос диктора вибухає в динаміках і в ту мить в

ін кидається вперед. Я встигаю ухилитися в останній момент, відчуваючи, як потік повітря проноситься поруч. Він рухається швидше, ніж я можу встигнути відреагувати.

Але в мене є план. Я використовую свою магію. Різко понижую температуру навколо своїх ніг, змушуючи повітря на мить сповільнитися. 

Я ковзаю вбік, уникаючи його наступної атаки, і б’ю знизу в бік. Пряме попадання. Натовп реве.

Він робить пару кроків назад, потираючи місце удару, а потім шкіриться.

— Цікава ти, Сара.

Він раптом зникає.

Чорт. Я намагаюся зосередитися. Але він з’являється справа, збиваючи мене з ніг. Я падаю на коліна. Біль віддається в тілі, але я швидко перекочуюся вбік, уникаючи наступного удару.

— Швидко, але брудно, так? — кидаю я.

Він лише усміхається. Я різко видихаю, змушуючи себе сконцентруватися. Мені треба щось придумати. Інакше я програю. Він знову рухається, але тепер я бачу це. Його траєкторія… Лівий бік відкритий. Я різко кидаюся в атаку.

Мої кулаки рухаються швидко. Раз — удар у плече. Два — в бік. Три — прямо в щелепу. Він відступає, але вже за мить прискорюється до межі. Я не встигаю ухилитися і його кулак врізається мені в живіт. 

Чорт. Перед очима спалахують зірки. Я осідаю на одне коліно, голова паморочиться. Ще один удар у грудну клітку. Я не встигаю підняти руки, повітря виривається з легенів.

Я падаю на спину. Темрява на секунду накриває мене.

— Один…

Я намагаюся підвестися, але тіло не слухається.

— Два…

Чорт.

— Три…

Я програла. Натовп реве, але мені вже байдуже. Я важко дихаю, лежачи на холодній підлозі рингу, відчуваючи, як біль пронизує все тіло.

Але я трималася.

Я не здалася.

І гроші, які я отримаю за цей бій, будуть варті кожного удару.