Розділ 51 — Мері

Мері

** Дорога М, Я дійшов до сторінки, яку ти відзначила. Та сцена, де героїня описує себе без прикрас.
Я не знаю, чому ти обрала саме її. Але вона… зачепила. І здається, не випадково.

Можливо, я й не знаю, хто ти насправді. Але я помічаю.

Ти кусаєш губу, коли читаєш. Особливо на складних місцях. Береш чашку обома руками, навіть якщо вона давно охолола. Смієшся, але чомусь відводиш погляд. Ти майже не носиш прикрас.
Окрім кулона, який, здається, ніколи не знімаєш. І… окрім браслета. Мого. Ти його носиш.

І мені це добіса подобається.

— Т

P.S. Книга для тебе вже обрана. Сподіваюся, ти любиш сюжети з довгим мовчанням і одним чесним поглядом, який усе руйнує до біса. **

Я перечитую лист знову і знову… А потім пишу відповідь:

** Дорогий Т, Почнемо з головного. Ти маніяк.
Причому класичний. Стежиш, спостерігаєш. Знаєш, як я тримаю чашку і коли прикушую губу.

А якщо серйозно… Я не думала, що ми так часто бачимося. Я навіть не знаю, як ти виглядаєш. (І не смій описувати себе як «просто хлопець у натовпі», бо тоді я влаштую параною всьому університету.)

 — М

P.S. Чекаю книгу. Тільки без гномів і постільних сцен у першому ж абзаці. Я ще не оговталася від попередньої. А в мого вібратора закінчилися батарейки. **

** Дорога М, Я перечитав твій лист тричі. На другому закашлявся від сміху. На третьому — вирішив, що ти небезпечна. Маніяк — звучить жорстоко. Але чесно. Врахую.
І якщо ти так наполягаєш… Я не «просто хлопець у натовпі». Я той, хто ближче, ніж ти думаєш.
І так — до твого відома — вночі я погано спав. Ти просто знущаєшся наді мною.

— Т

P.S. Не хочу, щоб ти чогось потребувала. У ніші — батарейки. **

О Боже… Хто він, чорт забирай, такий? І чому моє серце так швидко стукає? Схоже, сьогодні погано спати буду я.

** Дорогий Т, Дякую за батарейки. Це найтурботливіший вчинок маніяка за всю історію нашої переписки.

І так — тепер, коли ти зізнався, що ближче, ніж я думаю… …мені залишається почати підозрювати кожного другого. І чорт, сьогодні я не засну, обмірковуючи, ким ти можеш бути.

Ти погано спав? Бідолаха. Я тебе попереджала. Не починай гру, в якій за мною завжди буде остання фраза.

Хоча, маю визнати, мені подобається, що ти не хочеш, щоб я чогось потребувала. Це мило. (І трохи лякає. Але мило.)

— М **