Розділ 43 — Кріс

Кріс

Я заходжу до роздягальні, стягуючи закривавлені бинти з рук. Всередині вже кілька бійців. Дехто переодягається, хтось потягує воду, намагаючись заспокоїти дихання.

— Чудовий бій, Кріс, — каже одна з дівчат, киваючи мені.

— Дякую.

Я підходжу до Сільвії. Та звичним жестом хитає головою і бере мої руки у свої.

— Як завжди, уся в подряпинах, — бурчить вона.

Тепла магія розтікається по шкірі, дрібні рани затягуються, але синці залишаються. Я зітхаю, звикаючи до того, що за пару днів моє тіло знову буде вкрите синьо-жовтими плямами.

— Чула про Деймона? — раптом запитує одна з дівчат.

Я хмурюся.

— Деймона?

— Один із топів. Зник.

— Як це?

— Ніхто не знає. Просто зник.

Мене охоплює дивне відчуття.

— Думаєш, щось відбувається?

— Хрін його знає, але мені це не подобається.

Я запам’ятовую це і швидко допиваю воду. Мені треба поговорити з Гровером.

Коли я заходжу до його кабінету, запах міцного алкоголю й сигар наповнює простір. Гровер сидить за своїм масивним столом.

— Ти показала себе дуже добре, Брехарт, — каже він, киваючи мені.

— Дякую, — кидаю я, сідаючи в крісло навпроти.

Він оцінювально оглядає мене, потім хмикає.

— У мене є дещо, що може тебе зацікавити.

— Слухаю.

Гровер ліниво робить ковток, потім відкидається назад.

— Я пропоную тобі новий рівень боїв. З магією.

Я завмираю.

— Що?

— Так. Поки що це закриті бої. Високі ставки, великі гроші.

— Ти пропонуєш мені битися з магією?

— Я пропоную тобі можливість заробляти вдвічі більше.

Вдвічі більше.

Моє серце забилося швидше.

— Це легально?

Він усміхається.

— Ти ще питаєш?

Чорт.

— Подумай про це, — каже він, ліниво прокручуючи келих у руках. — У тебе є потенціал. А гроші, гадаю, тобі потрібні.