Брехливе життя

Глава 15

 Прокинулась Нора з хорошим настроєм, прийнявши душ дівчина пішла на кухню і побачила батька і Кирила,які про щось розмовляли,побачивши дівчину вони замовчали

— Добрий ранок.- сказав Кирил з усмішкою на обличчі. 

— Добрий ранок сонце, як спалось?-поцікавився батько.

— Добрий ранок, я прекрасно  виспалась і добре себе почуваю.- з усмішкою сказала Нора 

— Прекрасно.- сказав Артур підійшовши і поцілувавши доньку в лоб.- Яка ж ти у мене красуня.

— Я мабудь піду.- сказав Кирил поставивши якусь папку на стіл зробивши після чого крок до виходу з кімнати. 

— Почекай. Нора хотіла погуляти в лісі не складеш їй компанію?-сказав Артур дивлячись на Кирила. 

— Звісно я піду з нею, якщо Елеонора не проти звісно ж.-сказав Кирил подивившись на дівчину чекаючи на відповідь. 

— Я не проти.- з усмішкою сказала Нора.- Я піду одягатись тоді.- сказала дівчина побігши по сходинкам вверх. 

— Спочатку ти поїш, а потім підете.- крикнув в слід батько.

— Добре. Я люблю тебе. 

— І я тебе сонце моє.-сказав батько дивлячись в слід доньки.

  Забігши в кімнату дівчина помчала в гардеробну і вхативши топік і шорти взала їх і почала одягатись волосся дівчина зав’язала в хвостик і вийшла снідати. 

     На столі стояли дві тарілки з омлетом і овочами а біля нього стояли стакани з вишневим соком з одного боку сидів Артур і побачивши дівчину усміхнувся. Нора сіла за стіл і прийнялась їсти, вона зголодніла тому швидко поївши подякувала за їжу спитала:

— А де Кирил?

— Він в себе в кімнаті.

— Він тут живе? А де його кімната?

— Так він тут живе,він один з найкращий бійців тому оберігає цей будинок

— Точніше мене.-перебила батька Нора.

— Так. Його кімната зразу ж по коридору треті двері з правої сторони. 

— Дякую, я пішла гуляти.- сказала дівчина поцілувавши батька в щоку. 
 

Дівчина направилась по указкам батька в кімнату Кирила знайшовши потрібну кімнату дівчина постукалав неї, їй відкрив хлопець і з усмішкою спитав 

— Нетерпиться погуляти?

— Угу я дуже хочу погуляти.-сказала Елеонора поки її очі розширились від нетерплячості. 
— Ну ходімо.- сказав Кирил закривши за собою двері. 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше