Брехливе життя

Глава 14

   Артур довго сидів і розмовляв з Норою розповідаючи їй про те якою вона була,що любила, на кого більше схожа, як вже настав вечір. Норі було так добре і спокійно, вона відчувала себе комфортно подивившись на небо дівчинка побачила неймовірно гарний жовто гарячий закат сонця, воно настільки елегатно заходило за горизонт. 

— Коли в мене день народження?-спитала тихим голосом Нора 

— 24 серпня, ти діва по знаку зодіаку сонце.- з усмішкою відповів чоловік 

— А який зараз місяць? 
— Зараз 28 квітня. Все добре?- стурбовано спитав батько

— Так,все добре. Навчальний рік ще не закінчився правильно? 

— Так правильно, але тобі потрібно відпочити тому в школу ходити не будеш до тебе будуть приходити вчителі, або репетитори і будуть тебе навчати на дому. 
— Добре татусю. 

— Ти ж моє сонечко. Ти така у мене гарненька. 
 

    В голові Нори почали показуватись, якісь відривки і прозвучав чоловічий голос «Я люблю тебе серденько » ця фраза крутилась в голові дівчини і в один момент вона побачила окровавлене тіло після чого вона закричала,закривши очі руками. 

— Елеонора, я тут, я твій тато подивись на мене сонце.-почав заспокоювати доньку Артур. Чоловік обняв Нору і почав гладити її по спині за чого дівчина заспокоїлась і внедовзі заснула,побачивши це батько відніс дівчину в будинок і поклавши її на ліжко укутав в одіяло і поцілував в лоб після чого пішов в свою кімнату. 
 

Нора прокинувшись посеред ночі пішла на балкон вона дивилась на зорі. Потім дівчині захотілось пити і вона вирішила піти на кухню і випити води. По сходам спустившись на кухню дівчина налила собі води почувши звук звучання фортепіанна дівчина пішла на звук і зайшовши в велику залу побачила молодого хлопця років 18,який сидів босіком з оголеним торсом і грав спокійну мелодію. 
Нору нібито зачарувала мелодія і вона слухала її впершись в двері поки хлопець не розвернувся і не побачив її. 

Побачивши Нору хлопець припинив грати і вставши сказав 

— Я тебе розбудив? Пробач я не хотів просто мене заспокоює гра на фортепіанні. 

— Все добре ти мене не розбудив, така гарна мелодія. 

— Я забув представитись. Я Кирил Романченко.- з усмішкою сказав хлопець. 

— Приємно познайомитись я Нора Марчук. 

— Я знаю, а повне твоє ім‘я Елеонора.

— Угу. Пограєш ще трішки це дивовижна мелодія. 

— Звісно якщо ти хочеш. 
Нора сіла на крісло яке розташовувалось зліва від фортепіанна. І хлопець почав грати, дівчину настільки заспокоювала ця мелодія,що вона заснула,побачивши це Кирил взявши акуратно її на руки поніс її в спальну,поклавши її на ліжко і укривши одіялом Кирил декілька хвилин просто не міг відірвати погляд від дівчини,вона була така мила і гарна, хлопець просто стояв і милувався Елеонорою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше