Глава 1

Кожна людина мріє, дехто мріє про гроші або про будинок, більшість мрій пов’язані з грошима. Мрія-це моральна допомога і підтримка де ти комусь потрібний,де тебе кохають,де тебе можуть підтримати й допомогти у важку хвилину. Найчастіше  люди мріють про ідеальне, щасливе життя, щоб хоч трішки забути про проблеми в сучасному світі,й потрапити в кращий світ. 

  Людина,яка живе в мріях рано чи пізно розчаровується у всьому світі. Ніхто навіть подумати не може,як болить душа коли ти розумієш,що у тебе ужасне життя і воно не буде таке, як в твоїх мріях перед сном.

  Укатана в одіяло Кіра захлиналася в сльозах розуміючи, що вона нікому не потрібна, і це усвідомлення розривало її із середини, не видавши ні звуку,вона продовжила плакати годину поки її очі не починали закриватись від втоми.

  Прокинувшись Кіра підійшла до вікна й побачила, як гарно сходить сонце, вона присіла на підвіконик і почала спостерігати за небом думаючи про своє життя. Настрій у дівчинки був поганий не зважаючи на те, що у Кіри сьогодні день народження, їй виповнюється 15 років. Кіра розуміла,що цей день не відрізняється нічим від інших. Кіра почула,як двері в її кімнату по тихеньку відкриваються, а за ними стоїть мама Кіри Оля. Оля підійшла до дівчинки привітала її з днем народження, сказала яка хороша в неї донька і пішла на кухню залишивши доньку на одинці. 
   Кіра далі продовжила думати й згадувати всі моменти з мамою, як вона почала бити доньку за те,що Кіра сказала, щоб хахаль мами не приходив до дому, як і просила його Оля, але коли це сказала Кіра то Оля розізлилась на доньку й почала бити її, вона поцарапала Кірі обличчя, розірвала на ній топік, залишила на нозі синяки. 
  Також Кіра згадала всі слова сказані мамою «Ти нікому не потрібна»; «Ти мені потрібна тільки тоді коли з тебе є вигода»; «Якби ти померла я навіть і не заплакала б»;

  На очі Кіри наворачувались сльози тому вона стиснула руки в кулак в такою силою, що на руці залишились сліди від нігтів. Кіра часто так робила так їй ставало спокійніше на душі. 
 

Кіра декілька хвилин ще просто сиділа на підвіконику і дивилась у вікно її навіть не здивувало,що вона на своє 15-річчя не отримала подарунок. Кіра розуміла,що мати не збирається витрачати гроші на неї тому, що Олі не потрібна донька. Кіра навіть не образилась на те,що мама не подарувала їй подарунок жодного разу за 15 років, а от своєму хахалю Ігорю з яким прожила рік подарувала на день народження  золотий ланцюжок з хрестиком.  Кіра только усміхнулась на свої думки і спригнувши з підвіконика пішла одягатись. Кіра вибрала чорно-білий комбінезон поклавши його на ліжко вона почула голос мами:

— Я іду в магазин. Тобі щось купити?

— Так. Візьми мені морозиво- сказала Кіра

— Тоді одягайся підеш зі мною вибереш собі морозиво,яке хочеш.

— Добре

Одягнувшись Кіра з мамою пішла в магазин вони купили всі продукти,які були потрібні і Кіра вибрала собі морозиво. Повертаючись додому Оля згадала, що їй потрібно зняти гроші з картки, тому вони пішли до відділення зняття грошей. Поки Оля знімала гроші Кіра почула,що за її спиною зупиняється машина, дівчинка хотіла повернутись,але чиїсь сильні руки закрили їй рот і почали затягувати її в машину, Кіра старалась опиратись, але нічого з цього не вийшло, дівчинка злякалась тому із-за стресу знепритомніла. Коли Оля повернулась на крик доньки то побачила,що Кіру затягли в машину двері якої закрились і вона поїхала.