Розділ 1

  Настає весна і треба готуватися до іспитів, адже Еліс була у 9 класі. Сидівши у своїй кімнаті ввечері, за столом, коли на вулиці почало темніти. Аж раптом, вона чує дзвінок свого телефону. Побачивши що це дзвонить її подруга Саріна, вона взяла слухавку. 
-Привіт Еліс! Мене покликали на вечірку, ходімо зі мною? - радісним голосом говорила Саріна.
-Привіт. Що за вечірка та де вона буде?
-Мене туди покликав мій знайомий, який працює там. Що б не було так нудно, я хочу запропонувати тобі піти зі мною. 
 

- Я не проти, але як же іспити? -Еліс хвилювалася через це, оскільки її батька дуже хвилювало її навчання.
-У тебе ще стільки часу, не хвилюйся! Пішли проведемо гарно час. 
 

  Саріна, була дуже хорошою подругою Еліс, з якою вони дружили вже 10 років. Через деякий час, поки Саріна вмовляла Еліс піти на вечірку, дівчина погодилась. І вони домовилися зустрітися на своєму місці в бесідці. В якій, відкривався гарний краєвид на місто, де вони завжди проводили час.

  Поки Еліс, збиралася, вона подзвонила татові, щоб його попередити про те що, вона іде на вечірку із Саріною. Звичайно ж, їй тато дозволив піти туди, але якщо вона добре підготується до іспитів. 
 
 

  Через годину після дзвінка, Еліс вже була на місці та чекала свою подружку. Коли вона, хотіла набрати Саріну, щоб спитати де вона, дівчина побачила як вона підходить до неї. Еліс, була вдягнута у чарівну білу сукню та у білих кросівках, волосся було кучеряве та коричневе, а макіяж був дуже милий, який робив її обличчя ще гарніше, рум'яна додавали свіжість, а ніжно рожева помада, робила її пухкі губи виразнішими. 
 

-Привіт! Ходімо?
-Так, як далеко нам треба йти? - спитала Еліс.
-Це зовсім поруч від нас, пішли.
 

  Саріна, була у чорній сукні та у чорних кросівках. Елегантне чорне плаття підходило до її чарівного макіяжу, особливо до її ніжного відтінку червоних губ. Волосся було таке рівне, та так блискуче виглядало під світлом ліхтаря. Воно було коричневим, колір нагадувало каву, яку вона так полюбляла пити зранку. 
  Поки вони разом йшли, дівчина дивилася як у домівках горить світло, та як файно на вулиці. Звук, як їздять машини, додавав цю атмосферу. Люди ходили та розважалися, щось обговорювали, а підлітки ходили з музикою та гуляли. Поки вона на це все дивилися та поринула у своїх думках, вони вже підійшли. Це місце було настільки казкове, що Еліс цього навіть не очікувала. Дівчата зайшли туди та підійшли до стійки де були коктейлі, які робив знайомий Саріни. Його звали Тихон, його очі були сірі як асфальт, а його волосся нагадувало небо, вони були голубі, та додавали краси його обличчю. 
 

-Привіт, Тихоне, зроби нам, будь ласка, дві Піна Колади. - сказала Саріна підійшовши до нього. 
-О, привіт, так авжеж! Зараз все буде. 
 

  Вони дочекалися своїх коктейлів та вирішили піти танцювати. Після, Саріна запропонувала піти у місце, де було тихіше, та посидіти там. Коли вони туди зайшли, побачили хлопця. Він був високим та чарівним. Його очі нагадувало зелений чай, а волосся - каву з молоком. Його волосся було кучеряве, це дуже мило виглядало. 
-Привіт. Я скоро буду йти, заходьте. - сказав Мартін. 
-Привіт, добре. - сказала Саріна. 
 

  Дівчата зайшли та сіли поруч. Мартін подивився на Еліс прямо в її голубі очі, вони були як глибокий океан. Але Еліс на це, не звертала увагу, та продовжила розмовляти з подругою. Хлопець через пару хвилин, вийшов із кімнати, а дівчата продовжили сидіти у цій гарній кімнаті, та проводили чудово час.
  Саріна запропонувала дівчині залишитися в неї на ночівлю, бо на вулиці було дуже пізно, йти до дому в такий час. У Саріни були добрі та чудові батьки, та дуже любили Еліс, тому вони з радістю дозволили їй залишитися на ніч.