Розділ 14. Шаманська практика

Аврора, 20 січня

Після занурення у перші два наші спільні життя, мама Лія попросила тижневої перерви.

— Мене дуже виснажують сеанси спогадів, а мені потрібна енергія і для інших справ. Я періодично проводжу цілющі сеанси для групи людей — це моя робота. Люди за них платять гроші. Я не можу ігнорувати свою роботу. Розумієш, люба?

— Розумію. А я можу тобі допомогти у твоїх сеансах? — мені теж хотілося спробувати, як у минулих життях.

Від моїх слів мама Лія вся засяяла від щастя.

— Я чекала, коли ти сама запропонуєш, — скільки ж тепла було в її усмішці! — Я не хотіла на тебе давити. Все, як радили Вищі: я дала тобі свободу вибору. Але якщо ти хочеш, то я з радістю навчу тебе.

— Я хочу спробувати себе в різних заняттях, щоб зрозуміти, яке з них мені справді до вподоби. Тільки так знайду свій шлях.

— Все правильно, люба, все правильно. Я повністю тебе підтримую. Обіцяю, навіть якщо мені щось не сподобається, я не перешкоджатиму тобі.

Мені така приємна була підтримка мами Лії, я відчувала, що в нас все вийде в нинішньому житті. Ми знайдемо свій шлях, навчимося йти пліч-о-пліч, але кожна своєю дорогою, і більше нас Вищі розлучати не стануть.

— Ну то що, чим я можу тобі допомогти? Що взагалі являють собою твої сеанси?

— Пам'ятаєш той перший захисний сеанс, який я проводила для вас із Семом? — запитала мама Лія. Я кивнула. Звісно, я пам'ятала. Як взагалі можна забути той чарівний досвід? — Усі мої сеанси, незалежно від цілей, є співом під ритми бубна. Змінюються лише мої установки: для захисного сеансу я огортаю захистом, для цілющого — зціленням. Цілющі у мене відрізняються: є ті, що лікують тіло, а є ті, що душу. Сьогодні ввечері в мене запланований сеанс для зцілення душі. Приходять люди, яким на душі погано чи просто сумно, і допомагаю їм залікувати душевні рани. Ти можеш співати зі мною, це посилить ефект. Єва часто допомагає мені, граючи на інструменті або підспівуючи мені, для цього не потрібно бути шаманом. Я беру те, що вона дає та посилюю своєю енергією. Але так як у тебе є здатність до шаманізму, то ти можеш разом зі мною давати людям установки. Ми так працювали у минулих життях. Ми часто вели спільні сеанси, тобі буде легко згадати, як усе робиться.

В одному з видінь, які мені показував Велімир, я бачила такий сеанс. Все здавалося простим, але я відчувала деяку невпевненість. Якщо все так легко, то чому тільки обрані вміють зцілювати?

— А що потрібно зробити? І чому тільки ми маємо такий дар? Багато людей співають та грають на музичних інструментах.

— Так, багато хто, — погодилася мама Лія. — Але тільки обрані вміють зцілювати співом. У наших жилах тече магія, а вона є далеко не у всіх жителів Терри, і ми вміємо нею користуватися. Навіть коли забуваємо, ми легко згадуємо та користуємося своїми здібностями буквально на автоматі. Все, що тобі потрібно — уявити, що твоя енергія, твоя сила, твій світлий дар відокремлюється від тебе і накриває людей. Проста візуалізація і все спрацює.

Якось мені не вірилося, що все могло бути так просто.

— Ось так візьме і спрацює? — я сумнівалася.

— Так, люба. Можливо, не з першого разу, але спрацює. Я пам'ятаю, як це було в минулих життях, як ти знову і знову навчалася нашому мистецтву.

— А ти сама як його вивчала? — тільки зараз до мене дійшло, що я не знала, звідки у мами Лії всі її знання. — Не з минулих же життів згадувала?

— Звісно, ні, — мама Лія тепло усміхнулася. — У мене також були вчителі. У цьому житті мене навчала бабуся. В інших — мама, бабуся, тітка, просто жінки-вчителі. Я намагалася вибирати для втілення сім'ї шаманів, але не завжди встигала навчитися саме у рідних, деякі з них помирали до того, як я була готова набратися знань. Тоді я шукала вчителів поза сім'єю, а потім уже передавала знання тобі.

— І в тебе все одразу виходило?

— Не все й не одразу, але досить швидко. Душа, що пройшла не один досвід втілення в шаманському тілі, все пам'ятає і легко дістає знання з таємних комірчин, відновлює їх. Якщо ти сумніваєшся, то ми можемо провести коротенький тренувальний сеанс перед Євою. Буквально хвилин 10, щоб вона відчула ефект і сказала, чи виходить у тебе працювати зі мною в парі.

— А тобі вистачить енергії на вечір, якщо ти зараз проведеш сеанс? — я не хотіла, щоб через мої сумніви люди не отримали того, задля чого прийшли.

— Має вистачити. А якщо ні, то я візьму твоєї більше. Можемо ще й Єву посадити з нами співати. Для надійності.

— Тоді давай спробуємо.

— Бери свій бубен і приходь у мою майстерню. Не маленький бубен, а той великий, котрий я нещодавно для тебе зробила, з яким ти заряджаєш камінь для Сема. І Єву знайди. 

Єву я знайшла в кімнаті Сема, куди прийшла за своїм бубном. Зазвичай вона рідко заходила до нього, а тут сиділа поруч на краю ліжка і тримала брата за руку. Від неї за кілометр несло таким сумом, що я в нерішучості зупинилася. Я не хотіла її турбувати, але мені потрібен був мій бубен, і сама Єва теж була потрібна, тому, постоявши з хвилину біля порога, я тихенько кашлянула. Єва здригнулася від несподіванки і підвела на мене очі.

— Ааа, це ти… — тихо видихнула вона і знову відвернулася.

Я підійшла до Єви і сіла поряд, обережно обійнявши її за плечі. Вона не відштовхувала мене, але й не повернулася.

— Ти як? — так само тихо спитала я.

— А що не видно? — Єва шмигнула носом. У її голосі звучала образа. Тільки ось я не розуміла за що. Я ж роблю все, щоб повернути Сема, я ж сама страждаю без нього. — Ти ж все відчуваєш. Навіщо запитуєш?

— Ти така сама, як і він, — я кивнула в бік Сема. — Не хочеш говорити про свої почуття, намагаєшся весь час виглядати безтурботною. Зніми свою броню, Єво, поговори зі мною.

Єва скинула мої руки зі своїх плечей і різко встала. Її біль раптом трансформувався в лють.

— Поговорити? Ти хочеш поговорити, Авроро? — гнів Єви захлеснув мене і накрив з головою, я аж мимоволі відсахнулася назад. — Це все через тебе! — вона махнула рукою в бік Сема. — Через тебе Сем вирушив у цей чортовий астрал! Тому що ти не схотіла залишитися! Тому що ти взагалі з'явилася тут і він у тебе закохався. Навіщо? Чого ти прийшла сюди? Навіщо зламала йому життя?