Брама

Драгоман

        «Тепер вже достатньо листя
          Щоб розтлумачити подих вітру…»
                                                          (Пауль Целан)

Я драгоманом тепер
У війську зеленого лісу:
Перекладаю на мову шпачину
Шелест старих осокорів,
Людям-блукальцям тлумачу
Слова весняного вітру,
Які переказує ясен
Шарудінням своїх зелених рук,
Які записує жук-літописець
Знаками болотяних черепах – 
Там – під корою ялин, 
На брунатних стовбурах мертвих. 
Листя достатньо – 
Для сторінок палімпсесту,
Для апокрифу злого єретика – 
Травневого вітру гір – 
Весняного вітровію-бурлаки,
Що несе сірі хмари журби
В країну, що плаче за цвітом вишень
Тихо,
Без сліз.

А я знов занотовую,
Знову записую
Чорнилом кольору вохри
Все, що вітер шепоче:
Вітер-опришок
Прозорий, шалений – 
Гайдамака весни. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше