Яке там мило — реалії життя, в якому сенс поплутаний із суттю.
Де лише книга вирива із смутку.
Де кожен день у тебе бризкаються ртуттю,
А ти плював давно на мутні мутки.
Запалюєш екран, а в ньому букви слово
Утворюють, і слово те живе.
І відчувати починаєш ти чудово,
Про що там мова йде.
А поза кадром від уявлених світів,
Ти розумієш, як же там чудово.
І навіть, так бува, хотів щоб знову,
Але реально в цей ти світ влетів.
Але, нажаль слова лише слова,
Уява — то уявна штука,
Вогонь, що грів перегора,
А після лиш лишиться смуток.
Відредаговано: 04.04.2022