Бознашо
Мікрокод
Одного разу, якось склалось,
Поїхав він відвідать Зону,
А там таке вже розпочалось,
Не дай побачить, Боже, знову.
Спочатку змова, там де ліс
З Чорнобиля, де він і ріс,
Хтось вивіз з мовчазної змови,
А що не вивіз те спалив,
І навіть десь були розмови,
Але сліди хтось хвайно змив.
Потім побачити машини
Їм захотілося, але
Зостались там одні лиш шини,
Забрали звідти майже все…
І те, що певно і фонило і що "світилося" вночі.
Отак і жили — хтось десь хворіє, а хтось великі багачі.
Потім побачивши розруху і меркантильність всю людей,
Набравшись духу із думкою, що треба звіздюлей
Усім насипати як слід. Пішли дорогою у напрямку "Дуги"
І це вам не якісь "ги-ґи".
Це комплекс, що в свої часи
Наводив жах на всю планету,
Та нині все якось не так...
А там герой немов так треба…
Упав у яму, от халепа.
А яма та, буває так, командний пункт
І більш ніяк.
Командний пункт…Ага, планети…
Чи може всесвіту всього…
Ще й раритетний, чи все ж нема в реальності його.
Можливо то лиш плід уяви,
А може справді усе так?..
І він не просто, вам, розява,
А кодер, хакер і мастак…
Відредаговано: 04.04.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
