При чому тут я!? А й справді при чому?
Не говори про це ніколи й нікому!
Не говори, не кричи, помовчи!
А ліпше взагалі відвали!
І хай розум згорить, і думки десь забʼються.
А чому це у тебе сльози он ллються.
Ти, що плачеш? Та це ж не достойно,
І взагалі ти якийсь в нас відстойний.
Навіщо ти нам, хоча ні, не відпустим,
Ми мучити будем довіку.
Ми цей шанс не упустим
І зробимо ми чоловіка!
Свого чоловіка ми зробим, ручного...
Щоб не бажав, не хотів ніколи й нікого.
Щоб сіпалось око і руки трусились,
А нерви нервово у танці бісились.
Що, вже втомився? Та ти не зважай.
Ти нам поможи, ти нам помагай!
Ти ж в нас сильний. Маєш же сили?
Та що це тебе мов мухи вкусили...
Ти повинен нам винному бути,
І не здумай ніколи, про це ти забути!
Завжди памʼятай! І у думки свої ти не тікай!
Відредаговано: 04.04.2022