В моєму щоденнику так багато місця займають різні чудовиська, що я зовсім забула про того, хто нас від них захищає. Тож, Мевіл: меч Церкви, відступник з безліччю секретів, вбивця чудовиськ та просто хороша людина. Я знаю його досить мало часу, щоб розказати щось суттєве: мені невідоме його минуле, причина відступництва та багато іншого. Проте, не знаю чи він сам це усвідомлює, у нього є магічна сила. Вона неконтрольована, але достатня. Він навіть зміг дотягнутися до мене, коли помирав після бою з мулею. Сподіваюсь, тоді я змогла його заспокоїти.
Прокляття, ця ілюстрація мене скоро доконає. Іноді навіть шкодую, що довелось лишити свої чарівні пензлі у Міжсвітті. Відкладу її на завтра…
***
Дякую, що разом з Мевілом пройшли цей важкий шлях. Якщо вам сподобалось, поставте книзі зірочку і напишіть коментар: критика, вказівки на сюжетні недоліки, тощо. Все це допоможе створювати кращий контент та неабияк надихне.